Гаррі Поттер і напівкровний принц
- Автор: Ролінґ Джоан К.
- Серия: Гаррі Поттер (uk) #6
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
- ISBN: 978-966-7047-29-0
- Переводчик: Виктор Евгеньевич Морозов
- Жанр: Детское фэнтези
Электронная книга - «Гаррі Поттер і напівкровний принц». Краткое содержание книги:
Снейп знову не відповів, і Нарциса втратила рештки стриманості. Вона схопилася, хитнулася до Снейпа й учепилась у його мантію. Тоді наблизилася до його лиця, аж її сльози крапали йому на груди, і простогнала:
— Ти можеш це зробити, Северусе, ти це можеш зробити замість Драко. Ти виконаєш завдання, тобі це вдасться, і він тебе нагородить так, як нам і не снилося…
Снейп схопив Нарцису за зап’ястя і відірвав її від себе. Дивлячись на її залите слізьми лице, проказав:
— Думаю, він планує, щоб урешті-решт це зробив я. Але він переконаний, що Драко має спробувати перший. Бо якщо Драко пощастить — хоч і навряд — я зможу довше побути в Гоґвортсі виконуючи корисну роль шпигуна.
— Інакше кажучи, йому байдуже, що Драко може загинути!
— Темний Лорд розгніваний, — тихо повторив Снейп. — Йому не вдалося почути пророцтво. Нарцисо, ти знаєш не гірше за мене, що він так легко не пробачає.
Вона обм’якла й упала йому до ніг, ридаючи і стогнучи на підлозі.
— Єдиний мій син… мій єдиний синочок…
— Ти повинна пишатися! — безжально мовила Белатриса. — Якби я мала синів, то з радістю пожертвувала б ними для служіння Темному Лордові!
Нарциса завила з відчаю і вчепилася у своє довге біляве волосся. Снейп нахилився, узяв її за руки, допоміг устати й відвів назад до дивана. Тоді налив вина й примусив узяти келих.
— Годі, Нарцисо. Випий-но. І послухай мене.
Вона трохи заспокоїлася розхлюпуючи на себе вино, судомно сьорбнула.
— Можливо, я зумію… допомогти Драко.
Вона випросталася, широко розплющивши очі, обличчя мала біле, як папір.
— Северусе… ох, Северусе… ти йому допоможеш? Подивишся за ним, простежиш, щоб йому не було ніякої шкода?
— Спробую…
Вона відкинула келих — той полетів через стіл, а вона зісковзнула з дивана, впала перед Снейпом навколішки, схопила його за руку й припала до неї губами. — Якщо ти його захистиш… Северусе, поклянись! Дай Незламну обітницю!
— Незламну обітницю? - Снейпове лице було непроникне й незворушне, зате Белатриса з тріумфом загиготіла.
— Ти що, Нарцисо, не чуєш? Він спробує, авжеж… звичайні порожні слова, звичайне уникання дій… за наказом Темного Лорда, ще б пак!
Снейп навіть не глянув на Белатрису. Його чорні очі прикипіли до залитих слізьми синіх Нарцисиних очей. Вона й далі стискала його долоню.
— Так, Нарцисо, я дам Незламну обітницю, — тихо сказав він. — Можливо, твоя сестра погодиться бути нашою поручницею,
Белатриса роззявила рота.
Снейп опустився біля Нарциси на коліна. Прямо на очах у здивованої Белатриси вони міцно переплели праві руки.
— Белатрисо, тобі буде потрібна чарівна паличка, — холодно звернувся Снейп. Белатриса, не приховуючи подиву вийняла паличку
— Підійди ближче, — додав Снейп.
Белатриса підступила на крок, ставши над ними, і торкнулася кінчиком палички їхніх сплетених рук. Нарциса заговорила.
— Чи будеш ти, Северусе, стежити за моїм сином Драко, коли він спробує виконати бажання Темного Лорда?
— Буду, — відповів Снейп.
Тонесенький язичок яскравого полум’я вирвався з чарівної палички, обвивши їхні руки, наче розпечений до червоного дріт.
— А чи будеш ти з усіх сил захищати його від біди?
— Буду, — повторив Снейп.
Ще один язичок полум’я вистрілив з палички й зімкнувся з першим, утворивши гарний палаючий ланцюжок.
— А якщо виникне така потреба… якщо Драко зазнає невдачі…, — прошепотіла Нарциса (Снейпова рука сіпнулася, але він її не висмикнув), — чи будеш ти завершувати справу що її Темний Лорд наказав виконати Драко?
На мить запала тиша. Белатриса дивилася широко розплющеними очима, тримаючи чарівну паличку над їхніми сплетеними руками.
— Буду, — вимовив Снейп.
Белатрисине приголомшене обличчя відсвітило червоний спалах третього язичка полум’я, що вирвався з чарівної палички, переплівся з першими двома і щільно обв’язав їхні стиснуті руки, ніби канат, ніби вогняна змія.
Розділ третій
Заповіт і заперечення
Гаррі Поттер голосно хропів. Ось уже майже чотири години він сидів на стільці біля вікна, вдивляючись у темну вуличку, і врешті-решт задрімав, притулившись лобом до холодної шибки. Окуляри в нього перекосилися, рот роззявився. Пара на шибці від його подиху іскрилася в помаранчевому сяйві вуличних ліхтарів. Штучне освітлення висмоктало з обличчя барви, тож під копицею розкуйовдженого чорного волосся він скидався на привида.
Кімната була захаращена різним добром та сміттям: совині пера, недогризки яблук і обгортки від цукерок на підлозі, підручники заклять, безладно розкидані на ліжку серед зіжмаканих мантій, цілий стос газет у промені світла на письмовому столі. Заголовок в одній з газет різав очі: