Кохати або помститися
- Автор: Кирик Тетяна
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Strelbytskyy Multimedia Publishing
- Жанр: Остросюжетные любовные романы
Электронная книга - «Кохати або помститися». Краткое содержание книги:
Таїсія виросла в релігійній сім'ї, але через деякі сімейні обставини змушена поїхати у велике місто на пошуки роботи. Її наївність, доброта та готовність завжди прийти на допомогу сподобались бізнесмену та олігарху Ігорю Бжезовському, в якого владні структури відібрали часточку його бізнесу. Бажання помститися усім цим людям та на майбутнє тримати всіх своїх бізнес-партнерів на короткому ланцюжку приводять його до думки, що йому потрібно всього на всього мати на них достойний компромат. Певні обставини зводять Таїсію та Ігоря разом. Таїсія погоджується працювати на чоловіка. Твір показує, як ця їхня співпраця переростає у кохання. Та як головна героїня через своє релігійне минуле страждає від докорів сумління та не може визначитися як їй діяти. А також показує конфлікт у душі головного героя, який не може обрати, що для нього важливіше — його мета чи почуття, що з'являються у стосунках з Таїсією. Весь цей час їм допомагає друг дитинства Ігоря Олександр, який не може обрати на якому ж він боці. Чим же закінчаться їхні стосунки — коханням, чи розбитими серцями?
— Добрий вечір! Як справи?
— Привіт! Все добре.
— Знов приборкуєш свою безробітну?
– Її звати Таїсія. А для мене Тася.
— Ого! Навіть так?
— Так, ми вже близькі знайомі.
— Отже приборкання триває?
— Триває. Вже водив її на балет. Треба її окультурювати якось.
— Ну ти скажеш.
— Не смійся. Вона алмаз без огранки. Треба попрацювати.
— Й скільки працюватимеш?
— Час покаже. А поки треба її багато чого навчити.
— Наприклад?
— Ну, вона, навіть, ножем не вміє користуватися.
— Така темна?
— Не смійся. Люди по-різному живуть. Крок за кроком буду її привчати до іншого життя. Дивитимусь, чого її ще треба навчати.
— Мені вже цікаво її побачити?
— Вона не мавпа у зоопарку.
— Не сердься!
— Нічого! А може колись й побачиш. Подивимося.
— Слухай, а як твоя дружина почувається? Вона не здогадується, що в тебе з'явилась така собі іграшка?
— Начебто ні. Але я тут по справах. Чого їй нервувати? І потім, Таїсія — це мій майбутній компроматороб. Це інструмент. Як до інструменту можна ревнувати?
— Друже, ти мій герой! Таке вигадати. Назвати привабливу дівчину інструментом.
— Саме так я її і буду подавати. Дружина навряд, чи здогадається, про що іде мова.
— Супер!
— А як там наші справи?
— Вже краще. Ти поїхав й тут все завертілося. Якось викрутимося з цією екологією. Чи це вперше?
— Не в перше. Але у Європі, знаєш, які до цього прискіпливі. Требо якось зробити, щоб там не дізналися про забруднення грунтових вод. Або дізналися якомога пізніше. А ми поки все владнаємо. Їм потім не буде чого говорити.
— Я теж так думаю. Я постійно дивлюсь дослідження. Зміст мікрокомпонентів у підземних водах нестабільний. Будемо над цим працювати.
— Ну, то бувай!
— Бувай! Гарно попрацювати з компроматоробом!
Сказавши останні слова Олександр дуже гучно засміявся. Так гучно, що у Ігоря аж засвербіло у вусі. Він поклав слухавку та сам трохи засміявся. Але телефон знов задзвонив й посмішка зійшла з обличчя Ігоря. Він узяв слухавку та почув там голос одного зі своїх адвокатів:
— Алло. Доброго вечора Ігор Борисович!
— Доброго вечора!
— Я телефоную, щоб сказати, що тут наші справи трохи зависли.
— Що це значить?
— Думаємо, за що можна ще зачепитися?
— А я вам скажу. Треба чіплятися також за моральні риски. Хто мені дасть гарантію, що з моїм бізнесом більше такого не станеться? Що ці люди, або наступні знов так зі мною не зроблять.
— Так. Я зрозумів вашу думку. Будемо її опрацьовувати.
— Добре. Ми маємо показати в суді нашу позицію. Позицію жертви. Яку обманули та обікрали, використовуючи закони, яких не існує.
— Це цікаво.
— То дійте в цьому напрямку. За що я вам гроші плачу?!
— Зрозумів. Тоді до побачення!
— До побачення.
Ігор видихнув та відчув себе розчарованим. «Десь щастить, а десь навпаки…», — промовив він до себе.