Таємниця Кутузовського проспекту

Захворівши на гострий перитоніт, він був на грані смерті, але з допомогою приятеля Сорокіна, якогось Шинкіна Йосипа Михайловича, з Семипалатинська викликали професора-хірурга, котрий і врятував Окунева, провівши унікальну операцію.

Відтоді Окунєв перетворився в «ад’ютанта» Сорокіна, виконував усі його доручення й представляв інтереси останнього серед карного елементу, бо вважався «злодієм у законі». Він був одним з найактивніших домушників, проникав у квартири з найефективнішими замками.

Зв’язки Окунева підтверджують, що саме в Саблазі віп виготовив кілька унікальних наборів інструментів з металу особливої міцності, який виплавляли у ті роки саме в цьому регіоні.

Є дані, що Окунєв готувався до того, щоб після відбуття строку покарання перекваліфікуватися на спеціаліста по сейфах, яких у країні дуже мало, але за наказом Сорокіна відійшов від цього, повідомивши, що хазяїн наказав йому «зав’язати».

Повернувшись до Москви, Окунєв реалізував злочинному елементу кілька стилетів та фінок, виготовлених із саблагівського металу, але після цього перекваліфікувався на виготовлення інструментів для автолюбителів, одержуючи металеві заготовки з району, де відбував строк.

У кооперативний гараж його влаштував якийсь «Никодимов», довідки про якого наводяться.

Цей же «Никодимов» був з ним на постійному зв’язку, передаючи Окуневу заявки на ремонт автомобілів осіб, близьких до Й. М. Шинкіна, бо Окунєв вважався одним з кращих майстрів по металу.

Останнім часом надійшли відомості, що Окунєв почав душе шикувати, купив «Волгу» й «Жигулі», придбав дачу, часто відвідував «Метрополь» і Хаммеровський центр, це нібито викликало незадоволення Сорокіна, який зустрічався з ним досить рідко.