Шосте Правило Чарівника, або Віра Занепалих
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Шосте Правило Чарівника, або Віра Занепалих». Краткое содержание книги:
Адже Тьма, знищена одного разу, чекає лише часу, щоб повернутися знову. Чекає і набирається сил.
Забув, забув про це Річард Сайфер, Шукач Істини! Бо переміг він шимів, підземних духів, і повернув у світ магію. А з магією повернулося в світ і приховане досі Зло.
І на волосині висить тепер не тільки життя коханої Річарда Келен, але й доля всього світу. Бо соноходець Джеган, переможений одного разу, жадає помсти, і тепер влада його — набагато могутніша, ніж раніше. Знову вирушає Шукач Істини битися з силами Тьми. Відправляється, щоб перемогти — або загинути. Відправляється, щоб своєю кров'ю заслужити право на осягнення Шостого Правила Чарівника.
— Ми? Якби не ти і твої сестри Світла, нічого цього взагалі б не сталося! Все через тебе! Не через Джегана, не через Імперський Орден, а через тебе!
— Ти з глузду…
— Ти одна відповідаєш за те, що зараз відбувається. Як Джеган просмикує кільце в губу своїм рабам, ти просмикнула кільце в ніс своєму рабу — Річарду! Ти одна відповідаєш за всіх, хто вже загинув, і за всіх, кого ще доведеться втратити в цій кривавій бійні, яку ти обрушила на нашу землю. Ти, а зовсім не Джеган всьому виною!
Лоб Енн покрився потом.
— Та що, в ім'я Творця, ти несеш?! Келен, ти ж мене знаєш! Я була на вашому весіллі. Я завжди була на вашому боці. Я всього лише слідувала пророцтвам, щоб допомогти людям.
— Ти створюєш умови, щоб ці пророцтва збувалися! Без тебе вони б залишилися порожніми словами! Передбачене сталось лише тому, що ти сліпо слідувала прогнозам!
Енн вислухала її зі стійким спокоєм.
— Келен, я можу лише уявити, що ти зараз відчуваєш, але тепер ти дійсно втрачаєш розум.
— Невже? Невже, аббатиса? Чому сестра Ніккі забрала мого чоловіка? Відповідай! Чому? — Лице Енн потемніло.
— Тому що вона — зло.
— Ні. — Келен ще міцніше стиснула горло Алессандри. — Через тебе. По-перше, якби ти не відправила Верну в Новий світ з наказом доставити Річарда через бар'єр в Старий світ…
— Але в пророцтві сказано, що Орден захопить світ і знищить магію, якщо ми не зможемо йому завадити! У пророцтвах сказано, що Річард — єдиний, хто поведе нас! Що Річард — єдиний, у кого є шанс на перемогу!
— І ти втілила мертве пророцтво в життя! Сама. Особисто. Тому що сліпо вірила мертвим словами, замість того щоб думати! Ти тут не для того, щоб підтримати вибір проголошеного тобою вождя, не для того, щоб домовитися з ним, а щоб обрушити на нього пророцтво! Смикнути за кільце в носі! Якби ти не відправила Верну за Річардом, що б тоді було, аббатиса?
— Але, але… Орден…
— Орден? Орден як і раніше сидів би собі в Старому світі, за бар'єром! Вірно? Три тисячі років цей магічний бар'єр витримував тиск Ордену — чи йому подібних, — не-даючи їм обрушитися на Новий світ. Через те, що ти веліла захопити Річарда і силою притягнути в Старий світ, заради рабського слідування мертвим словам, він зруйнував бар'єр і тим самим відкрив Ордену шлях в Новий світ, в Серединні Землі. Тепер Орден вирізає мій народ, відняв у мене чоловіка! І все через тебе! Не будь тебе, нічого б цього не сталося! Не було б ні війни, ні трупів у містах Нового світу, ні тисяч мертвих чоловіків, жінок і дітей, вирізаних мерзотниками з Імперського Ордена! Нічого б цього не було! Через тебе і твої дорогоцінні пророцтва розірвалася завіса і на світ обрушилася чума. Цього ніколи б не сталося, якби ти не намагалася нас усіх «врятувати» від пророцтва. Я навіть згадати боюся про тих дітей, що вмирали на моїх очах від чорного мору. Дітей, що дивилися мені в очі і запитували, чи видужають вони, а я була змушена говорити їм «так», хоч точно знала, що вони не доживуть до ранку. Ніхто ніколи не дізнається, скільки людей померло. Нікого не залишилося, щоб згадати про маленькі села, спустошені чумою. Не будь тебе, ці діти жили б досі, а їх матері посміхалися, дивлячись, як вони бавляться, а їх батьки розповідали б їм, як влаштований світ. Світ, який ти забрала у них через свою віру в пророцтва! Ти кажеш, що це битва за саме існування магії у світі, а всі твої труди, дуже може бути, вже прирекли магію на погибель. Без твого втручання шими ніколи би не обрушилися на світ. Так, Річард зумів їх вигнати, але якої непоправної шкоди вони встигли нанести? Може, до нас і повернулася наша сила, але за той час, що шими перебували в цьому світі, багато чарівних істот, саме існування яких залежить від магії, напевно загинули. Магії для існування потрібна рівновага. І ця рівновага в нашому світі була порушена. Можливо, необоротне руйнування магії вже почалося. І все це — через твою рабську службу пророцтвам. Не будь тебе, аббатиса, Джеган, Імперський Орден і всі твої сестри, чорні чи білі, як і раніше сиділи б, замкнені за бар'єром, а ми жили б тут в мирі і спокої. Ти звинувачуєш всіх і вся, крім тих, хто дійсно винен. Якщо свобода, магія, сам світ завалиться, то винна будеш в цьому тільки ти, аббатиса!
Енн дивилася на Келен очима, повними сліз. Сніг виблискував у променях холодного світанку.
— Все не так, Келен. Просто тобі так здається, тому що ти зараз страждаєш.
— Все саме так, — відрізала Келен.
Губи Енн ворушилися, але вона не могла вимовити ні слова.
Келен простягла руку долонею вгору.
— Дорожній щоденник. Якщо ти думаєш, що я не зламаю цій жінці життя, ти нічого про мене не знаєш. Вона сестра, яка теж допомагає знищити світ. Якщо ти негайно не віддаси мені щоденник, вона приречена.