Майстер реліквій

Караффа віддав кілька наказів старшому зі своїх людей. Сільвіо і Пелуччо мають принести сюди свої арбалети, тоді як Андіно, Сінцо і Пауло повинні зайнятися виготовленням вибухівки. Знадобиться щонайменше дюжина зарядів.

Чоловік вийшов.

— Що ви збираєтеся робити, Караффе? — спитав Дісмас.

— Готуватися. Бо я вам повірив, майстре Дісмас.

Караффа висунувся з другого вікна, щоб подивитися з іншого боку на балкон навпроти.

— Під час показу архідиякон і двоє єпископів тримають її за краї, звішуючи з балкона. Звідси Сільвіо і Пелуччо легко поцілять. Вони збивають сокола на льоту на висоті двохсот футів. Я бачив це на власні очі. Архідиякон, зазвичай, посередині. Тож, Сільвіо вб'є архідиякона, Пелуччо — священика. Другий священик, гадаю, швидко втече з плащаницею. Тож, плащаниця тільки майне. Цього часу недостатньо, щоб відбулись чудесні зцілення. Тоді Андіно і ті двоє почнуть кидати вибухівку у натовп паломників. Бах! Бах! Бах! Зчиниться хаос. Це буде виглядати як частина плану викрадачів — надати можливість поплічникам, які мали піймати плащаницю, що впаде згори, втекти з нею. Але, на жаль, вона не впаде. Як вам мій план, рейзелауфере? Все найкраще ще попереду!

— Убивство священиків і паломників. Вам буде про що поговорити із сатаною.

Караффа розсміявся.

— І це каже той, хто збирався вкрасти погребальну плащаницю Спасителя! Що ж до сатани, то я з ним уже давно заприятелював. Убивати паломників, звісно, недобре. Але це необхідність. Та це вбивство не є метою. Вибухівка на площі — лише привід. Більш потужний вибух відбудеться тут, у цьому покої. Нещасний випадок, необережність змовників, чиї тіла — тобто ваші — будуть згодом знайдені. Цей порох такий непередбачуваний! Гадаю, після такого галасу герцог Карл ще довго не виставлятиме свою дорогоцінну святиню. Принаймні, до кінця життя мого хазяїна. Який, здається, скоро настане. А зараз я вас залишу. Треба відвідати сестру Гільдеґарду, перевірити, чи легко їй дихається у сундуку.