Година Бика [Ілюстрації Олександра Дмитрієва]

На Тормансі володарі не боялися опору і, на щастя, були позбавлені параноїдального комплексу та манії переслідування, і ця обставина, без сумніву, врятувала життя мільйонам людей.

«О, ці сни про небо золотаве, про пристані крилатих кораблів!» — пригадала Родіс вірші древнього поета Росії: найбільше любила вона російську поезію того часу за чистоту й відданість людині. Сни збулися зовсім не так, як мріялось поетові. З розвитком технічної цивілізації дедалі більше людей відходило від активної участі в житті, бо діяли в дуже вузькій сфері своєї спеціальності, крім неї нічого не вміючи й не знаючи.

До Ери Роз’єднаного Світу середня, людина Землі була досить різнобічно розвиненою особою — вона могла власноручно збудувати житло чи корабель, знала, як поводитися з конем і візком, і, як правило, завжди була готова з мечем у руках битися в лавах війська.

А потім, коли людей стало більше, вони перетворилися незначущими придатками своїх вузьких і дрібних професій, пасивними пасажирами різноманітних засобів пересування.

Якщо уявити собі людство у вигляді піраміди, то що вища вона, то гостріша й нечисленніша верхівка, яка складалася з активної частини людства, і ширша основа. Якщо колись окрема особа була всебічно розвинута й сильна, то з ростом піраміди, із втратою інтересу до життя вона ставала слабшою і приносила менше користі. Багато мислителів ЕРС вважали нудьгу, втрату інтересу до життя небезпечнішими від атомної війни! Якою б не була еліта верхніх прошарків, усе тяжче ставало нижчим і поглиблювалось інферно. При такій тенденції цивілізація, яка виросла з технократичного капіталізму, повинна зруйнуватись і зруйнувалася! Ієрархічна піраміда влади на Тормансі уявлялася Родіс як ступінчате нагромадження прошарків, що різко розширювалися донизу. Воно спиралось на широку «основу» — мільярди «кжи», неосвічених, малоздібних, «ощасливлених» привілеєм померти молодими.