Макуха, або Штрихи до політичного портрета «Блоку Юлії Тимошенко»
- Автор: Чобіт Дмитро
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Просвіта
- ISBN: 966-7544-50-8
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Макуха, або Штрихи до політичного портрета «Блоку Юлії Тимошенко»». Краткое содержание книги:
Макуха — приємний на запах, малокорисний побічний продукт (вичавки), який залишається після вичавлення олії з насіння соняшника, ріпака, сої та інших олійних культур і вживається як добавка до корму для згодівлі тваринам. Рибалки використовують макуху у якості приманки для риб.
Добре задокументовані чернівецькі та херсонські історії щодо хлібопекарської діяльності дуету у складі: Генерального прокурора України С. Піскуна і його родича — бізнесмена Ю. Триндюка, дають достатньо підстав для запитання: «Чи є у цих осіб хоч елементарне розуміння відповідальності, морального обов'язку та звичайного людського сорому за вчинки, негідні порядних людей?» Мабуть, що жодних моральних обмежень вони не мають. І ще запитання: «Чи має право людина із такими ганебними плямами, як у С. Піскуна, перебувати на високій державній посаді в демократичній країні? А скільки було у пресі публікацій про інші зловживання С. Піскуна та їх і перерахувати годі! Та і це ще не все. Як писала газета «Україна молода», родич Ю. Триндюка не мав права отримувати посаду Генерального прокурора України, оскільки допуск до державних таємниць йому надали всупереч чинному законодавству — С. Піскун приховав те, що він у житті двічі змінював своє прізвище і один раз-по батькові, ще й навмисно спотворював ім'я і по батькові рідної матері. Перше прізвище С Піскуна було Фурман. На той час його мама Тайба Лейбівна Святець була одружена з Рафаїлом Мойсейовичем Фурманом. Відповідні метричні документи має редакція «України молодої». В усіх анкетних даних і довідкових виданнях С. Піскун навмисно неправильно вказував ім'я матері — «Тетяна Леонідівна». Розірвавши у 1965 р. шлюб із Рафаїлом Фурманом, мати повернулася на дівоче прізвище Святець і перевела на нього сина. Після другого одруження матері із Михайлом Семеновичем Піскуном, останній усиновив десятирічного Святослава, і той 5 червня 1969 р. отримав прізвище Піскун та нове йменування по батькові — «Михайлович» [155]. Ось така проза сучасної української великої політики.
Вищенаведені історії свідчать, що про багатьох бютівських «воїнів світла і справедливості», зокрема таких як Юрій Триндюк, романи можна писати. Проте ми вимушені обмежитись, бо праця виходить занадто великою, та й читача такими важкими історіями можна перевтомити, тому далі про бізнес-політичних партнерів Ю. Тимошенко розповімо лаконічніше.
IV. Генерал чи салдафон?
У нас найрадикальніший молодий генерал Андрій Кожемякін, який щодня категорично вимагає припинити балаган у парламенті і замкнути Верховну Раду на замок.