Науково-практичний коментар Земельного кодексу України
- Автор: Мірошниченко А. М., Марусенко Р. І.
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Правова єдність
- ISBN: 978-966-2183-41-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Земельного кодексу України». Краткое содержание книги:
Видання може стати в нагоді студентам, викладачам і науковцям правничих спеціальностей, практикуючим юристам і усім тим, хто цікавиться земельним законодавством та практикою його застосування.
Слід зазначити, що для розміщення промислових трубопроводів окремі земельні ділянки здебільшого не відводяться.
Мережа газопроводів в Україні досягає 17 тис. км, нафтопроводів - 70 тис. км[177].
Перспективним є опосередкування відносин із прокладення трубопроводів земельними сервітутами, проте поки що з низки причин така практика не розвинена.
До частини другої. Ч. 2 ст. 73 ЗКУ, ч. 2 ст. 11 ЗУ "Про трубопровідний транспорт" передбачає встановлення навколо об'єктів трубопровідного транспорту охоронних зон. розміри та режим охоронних зон визначаються Правилами охорони магістральних трубопроводів, затвердженими ПКМ від 16.11.02 №1747
Стаття 74. Землі міського електротранспорту
До земель міського електротранспорту належать землі під відокремленими трамвайними коліями та їх облаштуванням, метрополітеном, коліями і станціями фунікулерів, канатними дорогами, ескалаторами, трамвайно-тролейбусними депо, вагоноремонтними заводами, спорудами енергетичного і колійного господарства, сигналізації і зв'язку, службовими і культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи міського електротранспорту.
Положення, аналогічні викладеним у коментованій статті, вміщені у ст. 35 ЗУ "Про транспорт". Слід зазначити, що землі міського електротранспорту знаходяться в межах населених пунктів і тому, як і землі житлової та громадської забудови, повинні використовуватися "відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови" (див. ст. 39 ЗКУ та коментар до неї). Зокрема, відповідно до п. 7.38 ДБН 360-92 "Планування і забудова міських і сільських поселень" "[організацію громадського транспорту для міст з населенням 250 тис. чол. і більше слід вирішувати на підставі комплексних схем розвитку всіх видів міського пасажирського транспорту. Допускається розроблювати такі схеми за наявності складних транспортних проблем у містах з населенням від 100 до 250 тис. чол. У цьому випадку їх треба суміщувати із схемами організації дорожнього руху". Регламентується щільність мережі ліній наземного громадського пасажирського транспорту: вона має складати, як правило, 1,5-2,5 км/км2, а у центральних районах найзначніших міст - до 4-4,5 км./км2 (п. 7.40), розташування зупинок визначається нормативом дальності пішохідних підходів до найближчої зупинки (не більше 500 м. - п. 7.41) тощо.
Структура і режим земельних ділянок міського електротранспорту визначаються на підставі ДБН В.2.3-5-2001, а також Правил експлуатації трамвая та тролейбуса, затверджених наказом Державного комітету України по житловому господарству від 10.12.1996 №103.
Деякі вимоги щодо правового режиму земель міського електротранспорту вміщені у Єдиних правилах ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених ПКМ від 30.03.1994 №198 (зокрема, що стосується можливості розміщення на таких землях малих архітектурних форм тощо).
В частині відведення земельних ділянок під споруди і устаткування метрополітену необхідно відмежовувати такі об'єкти правового регулювання, як земельні ділянки, з одного боку, та ділянки надр, з іншого, котрі надаються для відповідних потреб у різному порядку.
Стаття 75. Землі зв'язку
1. До земель зв'язку належать земельні ділянки, надані під повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби зв'язку.
2. Землі зв'язку можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
3. Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній зв'язку, що проходять поза населеними пунктами, а також навколо випромінювальних споруд телерадіостанцій та радіорелейних ліній встановлюються охоронні зони.
До частини першої. Коментована норма визначає землі зв'язку через їх склад. Виходячи зі змісту терміну "телекомунікації" ("передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах"), визначеного ст. 1 ЗУ "Про телекомунікації", видається, що термін "землі зв'язку" включає "землі телекомунікаціи", а також землі поштового зв'язку.
177
Проект Загальнодержавної програми використання та охорони земель. - К.: Державний комітет України по земельних ресурсах, ДП "Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", 2005 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://myland.org.ua