Комедії
- Автор: Аристофан
- Год: 1980
- Язык: украинский
- Переводчик: Б. Тен
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Комедії». Краткое содержание книги:
Комедії
1) Ахарняни. Переклад А.Содомори (1980)
2) Хмари. Переклад Б.Тена (1980)
3) Оси. Переклад В.Свідзинського (1980)
4) Мир. Переклад А.Содомори (1980)
5) Лісітрата. Переклад Б.Тена (1980)
6) Жаби. Переклад Б.Тена (1980)
477. Тітраські Торгони - Горгони, жахливі чудовиська, названі Арістофаном тітраськими від афінського рибальського передмістя Тітри, яке постачало Афінам рибу.
479. «Призивай богів» - стандартна формула під час узливань на честь богів.
543. Мідетські килими славились узорами і м'якістю.
577-578. Клеона і Гіпербола навіть після їх смерті поет не щадить: називає їх опікунами торговців і шинкарів.
616 і далі. В античні часи раби давали показання на суді під тортурами.
651. У Діомеях, передмісті Афін, відзначалось гучне і веселе свято на честь Геракла. Під час війни проводилось нерегулярно.
659. Вірш цей належить не Гіппонакту, а його сучаснику - поету Ананію.
664-665. Цитата з трагедії Софокла «Лаокоон», яка не дійшла до наших днів.
679. Клеофонту, одному з лідерів радикальної партії, комедіографи закидали іноземне (фракійське) походження, через те в його устах «ластівка скиглить фракійська варварську пісню свою».
688 і далі. Хор пропонує ухвалити амністію прихильникам стратега Фрініха, який входив до складу олігархічного уряду «чотирьохсот» у 411 р.
694. Платейцям - жителям міста Платеї, вірним союзникам Афін, після зруйнування міста в 428 р. спартанцями було надане право афінського громадянства.
713. Кімолійський вапняк - пемза, вживана як мило, яку добували на о. Кімолі.
737. Афінська народна приказка (досл. «На добрім дереві і повіситись не жаль»).
764. Харчування в Пританеї. - Арістофан переносить до підземного царства афінські звичаї: заслужені громадяни обідали за рахунок держави в Пританеї - громадському будинку в центрі міста.
797 і далі. Глузування з раціоналізму, властивого трагедіям Евріпіда.
807. Натяк на непорозуміння з афінянами, внаслідок яких Есхіл виїхав з Афін на Сицилію.
814-829. Порівняльна характеристика двох різних поетичних стилів: «громоносного» Есхіла і «балакливого» Евріпіда.
840. «Богині плід городньої...» - глузування з походження Евріпіда: його матір Кліто комедіографи називали торговкою городиною.
847-848. Підземним богам у жертву приносились тварини чорної масті.
[482]
849. Критські співомовки - пісенно-танцювальні пантоміми, до яких Евріпід вдавався у деяких своїх трагедіях, як «Орест», «Фінікіянки» та інші.
850. Кровозмісні шлюби - мотив, який Евріпід поклав в основу деяких трагедій, як «Еол» (кохання між сестрою і братом), «Фед-ра» (любов мачухи до пасинка).
863-864. Згадані тут трагедії Евріпіда «Еол», «Пелей», «Ме-леагр», «Телеф» не збереглися.
883 і далі. Молитви Есхіла і Евріпіда характерні для їх світогляду: Есхіл, який народився в Елевсіні, звертається до хліборобської Деметри, на честь якої відбувалися елевсінські містерії; Евріпід, вихованець софістів, молиться богам - абстрактним поняттям (Ефір).
910. У трагедіях Фрініха, попередника Есхіла, переважала роль хору над дією, виступав тільки один актор.
927 і далі. Евріпід глузує з врочисто-піднесеного стилю творів Есхіла і його схильності до дивовижних метафор, зачерпнутих з міфології і військової справи.
931. Пародія на 375 рядок з трагедії Евріпіда «Іполіт».
938. Арістофан указує на зв'язок Есхіла з мистецтвом Сходу, зокрема Персії.
949-950. Евріпід наводить цілу низку реалістичних побутових персонажів, які замінили високопоставлених героїв Есхіла - царів і вождів.
953. Натяк на непорозуміння між Евріпідом і радикальною партією, внаслідок чого він під кінець життя переселився в Македонію.
966. Евріпід характеризує прихильників творчості Есхіла як людей простакуватих.
992. Цитата з трагедії Есхіла «Мірмідонці», в якій хор звертався цими словами до Ахілла, що мовчки спостерігав втрати грецького війська.
1021-1023. Трагедія Есхіла «Семеро проти Фів» звеличує патріотичний дух оборонців Фів проти сімох пелопоннеських царів.
1027. Змістом трагедії Есхіла «Перси», поставленої в 479 р. до н. є., є прославлення перемоги греків над персами у морській битві при Саламіні.
1046-1048. Комедіографи намагалися пояснити образи «злих жінок» у трагедіях Евріпіда відсутністю злагоди в його власному родинному житті.
1079-1082. Есхіл дає перелік образів і сюжетів творчості Евріпіда.
1094. Керамейські ворота - ворота в кварталі Керамік.
1126-1128. Цитата з «Хоефор», другої частини трилогії Есхіла «Орестея». Слова ці виголосив Орест на могилі свого батька Ага-мемнона.
1182. Початок трагедії Евріпіда «Антігона», яка не збереглася.
[483]
1206-1208. Пролог з трагедії Евріпіда «Архелай», в основу якої був покладений міф про дочок Даная, які втекли з Єгипту в Грецію, щоб не вступати в кровозмісний шлюб з двоюрідними братами - синами царя Єгипту.