Тернистий шлях кубанця Проходи
- Автор: Коваль Роман Миколайович
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Тернистий шлях кубанця Проходи». Краткое содержание книги:
Перед читачем постануть постаті учасників Визвольної епопеї українського народу — генералів Всеволода Агапієва, Йосипа Мандзенка, Олександра Осецького, Володимира Оскілка, Бориса Палія-Неїла, Олександра Пороховщикова, Антона Пузицького, Володимира Сальського, Володимира Сінклера, старшин Армії УНР Юрія Артюшенка, Йосипа Біденка, Миколи Букшованого, Миколи Ґалаґана, Тимоша Омельченка, а також Левка Биковського, Йосипа Безпалка, Олександра Гайманівського, Андрія Лівицького, Юрія Колларда, Іоанна Теодоровича та інших.
Події відбуваються на Кубані і Тереку, на території сучасних Вінницької, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької та Чернігівської областей, на Лемківщині, в Австро-Угорщині, Естонії, Німеччині, Польщі, Росії, Чехословаччині та Сполучених Штатах Америки.
121. Синьо- та сірожупанники // Сурмач. — Лондон, 1988. — Ч. 1–4 (94–98).
121А. Сідак В., Вронська Т. Спецслужба держави без території: люди, події факти. — Темпора, в-во Національної академії СБУ. — Київ, 2003.
122. Сідак В., Осташко Т., Вронська Т. Полковник Петро Болбочан. Трагедія українського державника. — Київ: Темпора, 2004.
123. Сірий Й. (Мандзенко Йосип). В неволі // Вісті. Орган військово-політичної думки Крайової управи Братства колишніх вояків 1-ї УД УНА в Німеччині. — Мюнхен, 1968. — Ч. 129.
124. Сірий Й. (Мандзенко Йосип). Командир Сірої дивізії (спогад з 1918 р.) // Визвольний шлях. Суспільно-політичний місячник. — Лондон, 1952. — Травень. — Ч. 5 (56).
125. Сімянців В. Студентські часи. Спогад. — Вашингтон, 1973.
126. Службовий список Пана доцента Д-ра Юрія Русова. ЦДАВО України, ф. 3795, оп. 1, спр. 261.
127. Службовий спис Сотника Василя Хомича Проходи, складений 27 липня 1920 р., доповнений 3 лютого 1921 р. ЦДАВО України, ф. 836 с, спр. 66.
128. Смовський К. Окремий Чорноморський Кіш // За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. — Зб. 8. — Варшава: Українське воєнно-історичне товариство, 1938.
129. Срібняк І., Васильчук В. Союз визволення України в 1914–1917 рр.: до історії культурно-просвітницької діяльності серед полонених вояків-українців в Австро-Угорщині. — Київ, 1998.
130. Тинченко Я. Українське офіцерство: шляхи скорботи та забуття. Ч. 1. — Київ: УРП, 1995.
131. Удовиченко О. Третя залізна дивізія. Т. 2. — Нью-Йорк: Червона Калина, 1982.
132. Чумаченко В. Казачья литературная Голгофа (писатели, историки и журналисты — жертвы политических репрессий) // Третьи Кубанские литературно-исторические чтения. — Краснодар, 2001.
133. Штендера Я. Засуджений до розстрілу. — Львів, 1995.
134. Шульгін О. Без території. — Париж, 1934.
135. ЦДАВО України, ф. 3533, оп. 1, спр. 5.
136. ЦДАВО України, ф. 3795, оп. 1, спр. 1801.
137. ЦДАВО України, ф. 3795 с, оп. 5, спр. 78.
138. ЦДАВО України, ф. 3795, оп. 5, спр.14.
139. ЦДАВО України, ф. 3795, оп. 5, спр. 78.
Використано також довідкову літературу:
Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради. Бібліографічний довідник. — Київ, 1998. — С. 62, 74, 75, 90, 91, 159, 171, 172, 177, 178.
Енциклопедія сучасної України. — Т. 1. — Київ: Національна академія наук України, Наукове товариство ім. Т. Шевченка, Координаційне бюро ЕСУ НАН України, 2001. — С. 21.
Енциклопедія сучасної України. — Т. 2. — Київ: НАН України, Наукове товариство ім. Т. Шевченка, Координаційне бюро ЕСУ НАН України, 2003. — С. 382, 599, 560, 683, 684.
Енциклопедія сучасної України. — Т. 3. — Київ: Національна академія наук України, Наукове товариство ім. Т. Шевченка, Координаційне бюро ЕСУ НАН України, 2004. — С. 653.
Енциклопедія сучасної України. — Т. 4. — Київ: НАН України, Наукове товариство ім. Т. Шевченка, Координаційне бюро ЕСУ НАН України, 2005. — С. 117.
Енциклопедія сучасної України. — Т. 5. — Київ: НАН України, Наукове товариство ім. Т. Шевченка, Координаційне бюро ЕСУ НАН України, 2006. — С. 261.
Енциклопедія Українознавства. — Львів, 1993. — Т. 1. — С. 122, 332.
Енциклопедія Українознавства. — Київ, 1996. — Т. 3. — С. 1062, 1063, 1082.
Енциклопедія Українознавства. — Львів, 1996. — Т. 5. — С. 1853.
Енциклопедія Українознавства. — Львів, 1998. — Т. 7. — С. 2552.
Енциклопедія Українознавства. — Львів, 2000. — Т. 8. — С. 2940, 2942, 2971–2973.
Енциклопедія Українознавства. — Львів, 2000. — Т. 9. — С. 3225.
Енциклопедія Українознавства. — Львів, 2003. — Т. 11. — С. 312.
Залесский К. Первая мировая война. Биографический энциклопедический словарь. — Москва: Вече, 2000. — С. 79, 80.
Колянчук О., Литвин М., Науменко К. Генералітет Українських визвольних змагань. — Львів, 1995. — С. 91, 92, 187, 188, 203, 209, 210, 219, 224.
Колянчук О. Увічнення нескорених. Українській військові меморіали 20 — 30-х рр. у Польщі. — Львів: НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 2003. — 120, 132, 133.
Молитва Українця
(написав Василь Прохода)
Отче наш, Одвічний і Безмежний Дух життя й буття, дай мені відновлену силу, щоб я міг перемогти над всіма моїми недосконалостями,
Дай мені відновленого духа доброї волі до всіх моїх близьких і просвіти мою свідомість,
Дай мені віру і можливість ясно пізнати закон і шляхи, засоби й методи, які ведуть до тривалого здоров'я та радости з життя,
Дай мені повне довір'я до закону безупинного життя, що Ти створив для всієї природи
Всесвіту й для мого удосконалення в стремлінні до Добра, Правди й Любови.
Боже Великий, пошли мені й моїй родині з мого рідного краю й краю моїх батьків силу, здоров'я, здібність і витривалість проти всяких хвороб та обережи нас від нещасливих випадків, щоб ми могли послужити святій Правді.
Хай чин у далекому історичному минулому українського народу на тернистому шляху в боротьбі за свою людську й національну гідність від Олега, Петра Кальнишевського, Григорія Сковороди, українських просвітителів Тараса Шевченка, Івана Франка й всіх віддавших життя за волю України чистою кров'ю Крутянських героїв омиє і очистить від грубого егоїзму, матеріалізму, брехні й всякої большевицької підлоти та пробудить свідомість власної людської й національної гідности.
Хай стремління всіх українців доброї волі по всьому світі розсіяних і в Україні сущих сполучиться в один великий соборний чин Краси, Сили й Любови, біля якого скристалізується суспільно-національна свідомість всього українського народу, народу вільного й незалежного.
Хай ця свідомість як світло знання піднесеться високо, високо й подібно соняшним промінням розгонить темряву брехні й неправди та укаже всім українцям правдивий шлях до вільного й радісного життя на славу Тобі, Творцеві його.
Дай їм волю, долю. Дай найліпшого світла, розуму, національної свідомости та щастя дай, Боже, народу на многая літа!
Про автора
Роман Коваль народився 10 квітня 1959 р. в м. Горлівка Донецької області в родині вчителів — Миколи Федотовича Коваля та Надії Василівни Курило. Українець. Освіта: Київський медичний інститут, лікувальний факультет, 1982 р.). Працював терапевтом 10-ї клінічної лікарні м. Києва, терапевтом, старшим терапевтом і завідуючим поліклінічним відділенням 7-ї (4-ї) клінічної лікарні м. Києва.
Громадська діяльність: від грудня 1989 р. — член УГС, редактор і видавець самвидавської газети «Прапор антикомунізму», член редколегії самвидавської газети «Вільне слово», 1990 р. — редактор газети «Визволення», 1991–1993 рр. — редактор газети «Нескорена нація», від грудня 1993 р. — редактор газети «Незборима нація». 1990–1991 рр. — член проводу Української республіканської партії (секретар із питань ідеології). Від грудня 1992 р. — заступник голови Всеукраїнського політичного об'єднання «Державна самостійність України», у 1993–2003 рр. — голова ДСУ.
Член Національної спілки журналістів України з 1995 р. Президент Історичного клубу «Холодний Яр» (від 3 січня 1997 р.). 1998 року прийнятий до членства Національної спілки письменників України.
Автор книг:
«Гасла і дійсність» (1990).
«Чи можливе українсько-російське замирення?» (1991).
«З ким і проти кого» (1993).