![Втрачений символ [The Lost Symbol - uk] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com](/uploads/posts/books/2/9/9/0/9/vtrachenij-simvol-the-lost-symbol-uk-download.jpg)
Втрачений символ [The Lost Symbol - uk]
- Автор: Браун Дэн
- Серия: Роберт Ленґдон #3
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-966-14-0670-3
- Переводчик: Владимир Горбатько
- Жанр: Триллеры
Электронная книга - «Втрачений символ [The Lost Symbol - uk]». Краткое содержание книги:
Роберта Ленґдона, символознавця з Гарварда, терміново запрошують прочитати лекцію в будинку Капітолію у Вашинґтоні. Але замість витонченої публіки професор знаходить п'ять таємничих символів, витатуйованих на відрізаній руці його наставника, масона Пітера Соломона. Ленґдон опиняється у центрі подій за лаштунками одного із найвпливовіших міст Америки. Усе, що здавалося знайомим, перетворилося на повний тіней таємний світ, у якому масонські секрети та до того невідомі одкровення неначе ведуть до однієї надзвичайної та неможливої правди.
Інколи потрібно змінити лише кут зору, щоби побачити світло.
Реакцією Кетрін була оглушлива тиша.
Ленґдон подумав, що у неї запаморочилося в голові, і хотів був простягнути руку, щоб заспокоїти, але зробити це у вузькій чорній трубі було неможливо.
— З Пітером все гаразд, — прошепотів Ленґдон. — Він живий, і ми неодмінно врятуємо його. — Він намагався вселити надію в Кетрін. — Кетрін, поневолювач Пітера пообіцяв мені відпустити твого брата живим, якщо я розшифрую для нього цю піраміду.
Та Кетрін знову не промовила ані слова.
І Ленґдон знову заговорив. Він розповів Кетрін про кам'яну піраміду, про її масонський шифр, про запечатаний горішній камінь і, звісно, про слова Беламі, що це та сама легендарна масонська піраміда — мапа, що приведе до ґвинтових сходів, які йдуть глибоко під землю... аж на сотні футів — до містичного древнього скарбу, схованого у Вашинґтоні багато років тому.
Нарешті Кетрін озвалася, але її голос був наче пласким і позбавленим емоцій.
— Роберте, розплющ очі.
«Розплющити очі?» Ленґдон не мав ані найменшого бажання навіть краєм ока глянути на вузесеньку діру, у якій вони рухалися.
— Роберте! — уже наполегливіше мовила Кетрін. — Розплющуй очі! Ми вже приїхали!
Професор швидко розплющив очі — і побачив, що його тіло виїхало з отвору, дуже схожого на той, у який вони в'їхали з протилежного боку. Кетрін уже злізла зі стрічки конвеєра і знімала з неї сумку. Ленґдон зіскочив на кахляну підлогу саме вчасно — конвеєр повернув і рушив у зворотному напрямку. Вони опинилися в приблизно такій самій розподільчій кімнаті, як і та, що була під читальним залом. На маленькій табличці вони прочитали напис:
Будівля Адамса: розподільча кімната
Ленґдон почувався так, наче щойно вийшов із якогось підземного дітородного каналу. «Наче заново на світ народився». Першими його словами були:
— З тобою все гаразд?
Її очі почервоніли, вочевидь вона щойно плакала, але таки ствердно кивнула з непохитним стоїцизмом. Кетрін мовчки перенесла сумку Ленґдона через кімнату і поставила на захаращений стіл. Увімкнувши галогенову настільну лампу, вона розстебнула сумку, опустила її краї й оглянула її вміст.
У галогеновому сяйві піраміда видавалася скромною і непоказною. Кетрін пробіглася пучками по вигравіруваному масонському шифру, а Ленґдон чітко відчув, як у її душі завирували емоції. Вона повільно просунула руку в сумку, витягнула звідти маленький кубічний пакуночок і піднесла до світла, щоб краще роздивитися.
— Як бачиш, на печатці — відбиток масонського персня Пітера. Він казав, що цей пакунок запечатали його перснем понад сто років тому.
І Кетрін замовкла.
— Коли твій брат ввірив мені цей пакунок, — заговорив Ленґдон, — то сказав, що він наділить мене здатністю творити порядок з хаосу. Я не зовсім зрозумів, що це означає, але готовий припустити, що цей горішній камінь відкриває щось значуще, бо Пітер настійливо попереджав, що він не має потрапити до лихих рук. Містер Беламі сказав мені те саме, спонукаючи мене сховати піраміду і нікому не дозволяти розпаковувати горішній камінь.
Раптом Кетрін гнівно обернулася до нього.
— Беламі сказав не відкривати пакунок?
— Так. І дуже на цьому наполягав.
На обличчі Кетрін з'явився недовірливий вираз.
— Але ж ти сказав, що цей горішній камінь — єдиний спосіб розшифрувати піраміду, еге ж?
— Мабуть, що так.
Кетрін підвищила голос.
— Ти щойно сказав, що тобі веліли розшифрувати піраміду. І це єдиний спосіб врятувати Пітера, чи не так?
Ленґдон кивнув.
— Тоді чому б тобі не розкрити пакунок і не розшифрувати піраміду негайно, Роберте?!
Ленґдон не знав, як краще відповісти.
— Кетрін, у мене була така сама реакція, однак Беламі сказав, що збереження секрету піраміди є важливішим за будь-що... навіть за життя твого брата.
Привабливе обличчя Кетрін закам'яніло, і вона заправила пасмо волосся за вуха. А потім заговорила дуже рішуче:
— Секрети цієї піраміди, якими б вони не були, коштували мені всієї моєї родини. Спочатку мій племінник, Захарій, потім — матір, а тепер — брат. І погляньмо правді в обличчя, Роберте, якби ти не зателефонував сьогодні увечері, щоб попередити мене...