Улісс
- Автор: Джойс Джеймс
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Вид-во Жупанського
- ISBN: 978-966-2355-61-1
- Переводчик: Александр Иванович Терех
- Жанр: Классическая проза
Электронная книга - «Улісс». Краткое содержание книги:
Головний герой Леопольд Блум, подорожуючи вулицями Дубліна, водночас мандрує чисельними світами античних міфів та ідей, історичних фактів та іронічних містифікацій. Він прокладає заплутаний маршрут дублінськими вуличками й тавернами початку минулого сторіччя і заразом проникає за лаштунки часопростору, демонструючи, що в одному місці й упродовж одного дня за певних обставин можна торкнутися всього культурного надбання людства, а значить — певною мірою торкнутися вічності.
Завдяки складній поліморфній стилістиці твору, чисельним алюзіям, парафразам і цитуванням «Улісс» і понині вважається одним із найскладніших і найзаплутаніших творів в історії літератури. Йому присвячено не одну сотню наукових праць, досліджень, монографій і книжок, а коментарі до нього часом значно перевершують обсяг самого роману.
— Я навідався був до барда Кінчика в його літній резиденції на Верхній Мекленбург-стрит і застав його над тим, що він поглиблено вивчав Summa contra Gentiles[149] у товаристві двох гонорейних леді, Неллі-Незайманої і Розалі, шльондри з вугільної пристані{494}.
Він урвав свою мову.
— Ходімо, Кінчику. Ходімо, Енгусе, що мандрує з птахами{495}.
Ходімо, Кінчику, ти вже доїв усі наші недоїдки. Не сумуй, матимеш іще вдосталь і недоїдків, і недопитків.
Стівен підвівся.
Життя триває багато днів. Цей скоро закінчиться.
— Побачимося ввечері, — сказав Джон Еглінтон. Notre ami[150] Мур сподівається, що Малахій Мулліган прийде теж.
Красень Мулліган помахав на прощання бланком і панамою.
— Мсьє Мур, — нагадав він — знайомить ірландську молодь із французькою словесністю. Я прийду. Ходімо, Кінчику, бардам слід промочити горлянку. Ти можеш пройти прямо, не хитаючись?
Зубоскалить…
Дудлити до одинадцятої. Щовечірня розвага ірландців{496}.
Талалай…
Стівен ходив за талалаєм хвостиком…
Колись була у нас у Національній бібліотеці розмова. Шекс. А тоді. Коли рушив талалай, я також слідом давай. Наступаючи йому на п’яти.
Стівен попрощався з товариством і, почуваючись придавленим, як вичавлений лимон, рушив за талалаєм, гарно зачесаним, чисто поголеним, із келії під склепінням у жорстокий білий світ, що трощить усе живе бездумно. І що ж я дізнався? Про них? Про себе?
Тепер гуляй собі як Гейнс.
Зала для постійних читачів. У списку числиться Кешел Бойл О’Коннор Фіцморіс Тисделл Фаррелл, який своїм химерним підписом закінчує свої полісиллабуси. Тема: чи був Гамлет божевільний? Квакерова головешка бесідує з абатиком на предмети теософічні:
— Авжеж, будь ласка, сер… Мені буде дуже приємно, якщо…
Потішений собою Красень Мулліган тішився приємною балачкою з собою ж і приязно самому собі кивав головою:
— Задоволена дупа.
Турнікет.
Та хіба?… Капелюшок із блакитною биндою… Абияк нашкрябано… Що? Позирнула?..
Заокруглена балюстрада; тихоплинний Мінцій{497}.
Пустун{498} Мулліган, ошоломлений своєю панамою, спускався, підстрибуючи, сходами і при тому наспівував, віршуючи:
Потім прорік:
— А тут ще й цей китаєць без підборіддя! Чин Чон Ег Лін Тон{500}. Ми з Гейнсом зайшли в їхній балаган у тому домі, де збираються всі дублінські слюсарі. Наші лицедії творять там нове мистецтво для Європи, як давні греки{501} чи М. Метерлінк. Театр Абатства! Мені там тхнуло потом ченців.
І він зневажливо сплюнув.
Забув: що він зовсім не забув, як його відшмагав цей вошивий Люсі{502}. І також: він кинув femme de trente ans[151]{503}. Чом же не було більше дітей? І першою народилася дівчинка?
Мудрий по шкоді. То повернися.
Стійкий самітник усе ще там (він отримав свій шмат пирога) і молоденький мазунчик теж, кортить погладити Федонові шовкові кучері.
Ой… я хотів був… забув… сказати… що він…
— Лонгворт і МакКерді Аткінсон{504} теж там були…
Пустун Мулліган, скачучи вниз сходами, декламував:
Викаблучуйся й далі. Пізнай сам себе.
149
Трактат на захист Христової віри від невіруючих (язичників) (лат.).
150
Наш приятель (фр.).
151
Тридцятирічна жінка (фр.).