Зібрання творів у 12 томах. Том 12 [Hurtom.com]

Як бачиш, нам ліпше б уже їхати, і розпочали ми етнографічне підприємство не впору для себе, але вже «коли взявся за гуж...».

Дуже мені жалко і досадно, що папа так хутко виїхав од нас. Він запевняв, що там у нього діла і що одпуск 15-го XI кінчається, але я таки думаю, що він би довше побув, якби не наші збори в дорогу. Папі тут, здається, було не погано, тільки часом з дієти вибивався або «переїдав», а то таки й спав удень чимало, хоч я за це сварилась, ну, та ти ж знаєш, що з ним у сьому напрямі нічого не поробиш. Зрештою, він в Колодяжному, певне, більше сих «нарушений» робить, бо там уже йому ніхто не заважає...

На сей раз все-таки я не без просьби до тебе: чи не можеш ти піти до Оглобліна і спитати у нього «Известия Нежинского историко-филологического общества» (не института, бо й його «Известия» єсть), найти, в якому томі є стаття професора Сперанського про кобзаря Пархоменка, купити той том і прислати його нам. Може, в тебе лишаться на се гроші від валків, а як ні, то купи за свої, а я тобі потім верну; «наложеним» не посилай, бо, може, книжка доганятиме нас в Тифлісі, то наложе-ність може спровадити яку плутанину.

Будь здорова, Лілеєнько! Я ще перед виїздом хоч картку напишу. Як мені шкода, що тобі так не ведеться! Коли б ми не на таку чужину їхали, я б тебе туди перетягла... Цілую міцно тебе, маму, Михаля і всіх рідних. Кльоня теж вас вітає.