Ми — це наш мозок
- Автор: Свааб Дик
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: FLC, 2016
- Жанр: Биология
Электронная книга - «Ми — це наш мозок». Краткое содержание книги:
Тридцять років тому наша група досліджувала, як окситоцин впливає на мозок і поведінку. Ми виготовили антитіла до окситоцину, розробили спеціальне забарвлення для цієї речовини в мозку і шукали зону, де окситоцин продукується і виділяється. У деяких мозкових структурах ми знайшли цілі ланцюги із мозкових клітин і їхніх відростків, які містили окситоцин (рис. 5). Ці нервові волокна вступали в контакт з іншими мозковими клітинами, яким віддавали окситоцин як хімічного посланця. За допомогою електронного мікроскопа ми відкрили, що ці місця передачі виглядають так само, як місця контакту (синапси) між нервовими клітинами, з якими ми знайомі завдяки іншим речовинам-посланцям (рис. 6). Ці місця передачі створюють фундамент для впливу окситоцину на нашу поведінку. Залежно від соціального контексту окситоцин виділяється мозком у різних зонах і задіяний у різних видах поведінки. Сьогодні інколи окситоцин характеризують як речовину-посланця прихильності, великодушності, спокою, довіри і приязні. Заодно відкрили, що через вплив на мигдалевидне тіло, центр агресії у мозку, окситоцин пригнічує страх. При сердечних людських контактах, наприклад обіймах, не тільки зростає рівень окситоцину в крові, але й збільшується його викид у мозку. До того ж окситоцин є тією речовиною-посланцем, яка передає мозку сигнал про насичення. Окситоцин впливає не лише на материнську поведінку, він також задіяний у реакції на соціальний стрес, а при сексуальних контактах бере участь у відносинах між дорослими. Тому його ще називають «гормоном любові».
Селяни давно знали про його дію, не маючи навіть поняття про його існування. Коли ягнятко підкладають прийомній матері, селянин стимулює піхву і матку вівці, щоб викликати викид окситоцину. Гормон прихильності забезпечує материнську поведінку вівці до чужого ягняти.
Також мозок виробляє вазопресин, дуже схожу речовину, яка, як і окситоцин, має вирішальний вплив на материнську поведінку та агресивність, з якою мати захищає своє дитя. Крім того, ця субстанція впливає і на інші аспекти соціальної поведінки, наприклад створення пари. Досить невеличкої зміни в маленькому компоненті ДНК вазопресинового рецептора (протеїну, який сприймає у мозку повідомлення вазопресину) — і чоловік має вдвічі більше подружніх проблем, розлучень та вдвічі частіше зраджує. Коли після введення вазопресину чоловіки бачать фото незнайомця, вони сприймають вираз його обличчя як ворожий, підживлюючи таким чином ксенофобію. А в жінок відбувається зовсім протилежна реакція: вазопресин викликає більшу прихильність до незнайомця, бо вони знаходять в обличчі свого візаві приязні риси. Легко собі уявити, як дехто спокуситься думкою про покращення суспільного співіснування за допомогою краплинки окситоцину для чоловіків і вазопресину для жінок.
Нещодавно довели, що при аутизмі часто зустрічаються порушення в мозковій системі вазопресину-окситоцину. Часто аутистам важко зрозуміти почуття чи наміри інших з їхньої міміки («читання думок») чи проявити емпатію («співпереживання»).
Рис. 5. Окситоцин і вазопресин виробляються в гіпоталамусі (PVN = Nucleus paraventricularis а SON = Nucleus supraopticus) і як нейрогормони віддаються в кров у задній частині гіпофіза. Окситоцин при грудному годуванні спричиняє скорочення в молочних залозах, а при пологах — скорочення матки. Вазопресин діє на нирки як антидіуретичний гормон. Крім того, окситоцин та вазопресин переносяться у багато відомих (тут позначені абревіатурами) і невідомих (позначені знаком ?) ділянок мозку і там через нервові закінчення передаються як нейротрансмітери (хімічні посланці).
Деякі аутисти, наприклад, не розуміють, що означає, коли плаче дитина, або не можуть розпізнати емоції свого співрозмовника за його голосом. Аутистка і професор ветеринарної медицини Темпл Ґранден із США вважає, що її емоційний колообіг просто розімкнутий. І дійсно, сьогодні доведено, що в аутистів порушений рівень вазопресину й окситоцину в крові. Незначні генетичні зміни виявлено також у протеїнах, котрі приймають повідомлення від вазопресину і окситоцину в мозку, а введення окситоцину, навпаки, покращує «читання думок». Хворому стає легше угадувати за виразом обличчя думки та наміри іншої людини. До того ж окситоцин підвищує здатність сприймати емоції в голосі людини та розуміти емоційне значення інтонації. Як окситоцин, так і вазопресин можуть впливати на симптоми аутизму. Але було б грубим спрощенням розглядати ці обидва хімічні посланці як «соціальний мозок», бо на соціальну поведінку впливає також багато інших речовин-посланців та мозкових структур.