Дотримання закону
Наприкінці XVI століття в Італії вибухнула бурхлива реакція проти протестантської Реформації. Контрреформація, як її назвали, мала власну інквізицію, покликану викорінити все відхилення від католицької церкви. Серед жертв був учений Галілео, але ще дужче переслідували домініканця й філософа Томмазо Кампанеллу.
Послідовник матеріалістичного вчення римського філософа Епікура, Кампанелла не вірив ні в чудеса, ні в рай, ні в пекло. Він писав, що Костел поширює цю облуду, щоб панувати над простим людом і тримати його в страху.
Ці ідеї наближалися до атеїзму, а Кампанелла сміливо їх висловлював. 1593 року інквізиція кинула його до в’язниці за єретицтво. Через шість років вирок пом’якшили, і Кампанеллу запроторили до кляштору в Неаполі.
За тих часів Південна Італія належала Іспанії, і в Неаполі Кампанелла приєднався до змови проти загарбників. Він сподівався встановити незалежну республіку на основі власних утопічних ідей. Італійські інквізитори разом з іспанськими колегами знову ув’язнили його. Цього разу його катували, щоб з’ясувати справжню природу його безбожних вірувань: його піддали тортурам la veglia[29], коли нещасного підвішували в позиції сидьма в кількох дюймах над сидінням зі шпичками. Витримувати таку позу було неможливо, і жертва опинялася на шпичках, що розривали її тіло.
Однак за ці роки Кампанелла дещо дізнався про владу. Розуміючи, що його можуть стратити за єретицтво, він змінив свою стратегію: він не зречеться вірувань, але подаватиме їх в іншій формі.
Щоб урятувати собі життя, Кампанелла вдав божевілля. Він переконав інквізиторів, що його вірування були наслідком неконтрольованого розумового розладу. Якийсь час тортури тривали, щоб перевірити, чи Кампанелла не симулює, але в 1603 році вирок замінили на довічне ув’язнення. Перші чотири роки він був прикутий до стіни в підземній темниці. Попри ці умови, він продовжував писати, але став розумнішим і не висловлював свої ідеї відверто.
У книжці «Іспанська монархія» він обстоював ідею, що Іспанія має божественну місію поширити свою могутність по всьому світу, а також давав іспанському королю поради в стилі Мак’явеллі, як цього досягти. Незважаючи на його інтерес до Мак’явеллі, книжка містила ідеї, що суперечили його власним. «Іспанська монархія» насправді була хитрістю, сміливою спробою показати його перехід до ортодоксії. Це спрацювало: 1626 року, через шість років після публікації, Папа, нарешті, звільнив Кампанеллу.
вернуться
29
У вертикальній позиції (іт.).
