Час смертохристів. Міражі 2077
- Автор: Щербак Юрий Николаевич
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Киберпанк
Электронная книга - «Час смертохристів. Міражі 2077». Краткое содержание книги:
Марта Джеферсон подала Ширлі якусь записочку. Та, відкинувши вуаль, кинула швидкий погляд на записку і опустила вуаль. У чорному жалобному строї, у цій білосніжно мармуровій залі з пурпуровими стінами Ширлі була схожа на героїню давньогрецької трагедії. Було щось театральне, надмірно пафосне в її жалобі. Гайдук навіть крізь сітку вуалі відчував на собі важкий погляд Ширлі.
— До речі, — сказала вона, — в нас є інформація, що хтось з вищого керівництва України підтримує змову Сапатерро проти законного уряду Мексіки і навіть постачає зброю повстанцям. Якщо ці факти підтвердяться, ми будемо діяти без жодних вагань і покараємо винних згідно з американськими законами. Але буде краще, якщо Україна сама викриє і покарає злочинця. І останнє. Я прошу вас якомога скоріше відпустити громадянку Конфедерації Божену О'Коннел. Вона має отримати важливе призначення в Космічному командуванні, — правою рукою вона на мить торкнулася лівого ліктя.
«Ось у чому справа, — подумав Гайдук. — Браво, Ширлі. Класний удар. Нокаут».
Президент Конфедерації Ширлі Ван Лі підвелася з трону. Всі підвелися.
— Протокольне фото, — нагадала Марта.
— Пробачте, так, так. — Ширлі підійшла до статуї Венери. Гайдук і Діма стали по праву руку Ширлі, а незнайомий хлопець і Марта — по ліву. Гайдук, стоячи поряд
зШирлі і вдихаючи терпкий запах її парфумів — абсолютно чужий, — відчув холодну байдужість до цієї жінки, яка була так схожа на саму себе в минулому, як це золочене гламурне опудало Венери на справжню мармурову богиню кохання. Подумав, що не був ніколи по-справжньому знайомий з Ширлі і, зиркнувши скоса на неї, раптом зрозумів, що вона посивіла.
— Cheers, — сказав фотограф, але Гайдук навіть не зробив спроби посміхнутися.
Коли через кілька хвилин після закінчення аудієнції якась дівчина зі служби протоколу принесла Гайдуку і Мочалкіну голографічні фотографії, виявилося, що на них тільки Діма радісно, по-дитячому всміхався. Всі інші похмуро дивилися в камеру, наче під час жалобної служби. Це було перше в американський історії фото, на якому не посміхався ні президент, ні його почет.
— Хто це? — Гайдук вказав на чорнявого юнака, що стояв на фото поряд з Ширлі.
— Це — син президента Пітер Ван Лі. Ви хіба не знали? Гарний, чи не так? Схожий на свого батька Ендрю Ван Лі. Він студент Массачузетського Інституту Технології. Кажуть, геніальний хлопець.
Частина четверта
65.
Засідання Ради Національної Безпеки, присвячене підсумкам саміту в Афінах, проводили цього разу не в палаці гетьмана, а в приміщенні Сенату: багатоярусна будівля Сейму стояла на дніпровій кручі біля старовинного будинку Верховної ради України, перетвореного на музей українського народовладдя.
Гайдук, який повернувся до Києва лише о 3-ій годині ночі, негайно розповів Божені про вимогу Ширлі Ван Лі виїхати до Вашінгтона і обійняти якусь важливу посаду в Космічному командуванні. На це Божена лише стенула плечима і нічого не відповіла. Після двогодинних обійм з Боженою Гайдук прийняв холодний душ, випив чашку подвійного «еспрессо», яке з харчанням, по краплинах випльовувала стара кавоварка, й засів за підготовку до засідання РНБ.
Розумів, що ОГБ поставило перед Україною жорсткі вимоги, і дуже нелегко буде переконати гетьмана та інших членів Аеропагу прийняти їх, але й ОГБ над усе потребувала підтримки України, і це давало надію на досягнення прийнятного компромісу. Гайдук накидав проект головних положень угоди між Україною і ОГБ, який сподівався передати гетьману перед початком засідання. Та з цього нічого не вийшло, бо гетьман був зайнятий — виголошував промову перед учасниками наради працівників тюрем та інших виправних закладів і вручав високі державні нагороди — медалі Свободи — передовикам пенітенціарної справи. В неділю країна відзначала державне свято — День В'язниці.
Тому довелось іти на засідання, так і не перемовившись з гетьманом. Загибель Заура Хамзина — одного з найкращих офіцерів ВІРУ — боляче вразила Гайдука, і він наказав полковнику Семиглазову провести ретельне розслідування всіх обставин «турецької» операції: де, на якому етапі була допущена фатальна помилка, можливо, мала місце зрада?
Гайдук сподівався, що після засідання РНБ пощастить поговорити з гетьманом відверто, розповісти про операцію «Ахіллесова п'ята» і про перші результати, отримані після скачування інформації з серверів. Для остаточної розшифровки стрімерів потрібен був тривалий час, і тому Гайдук прямо з Евіа відправив Мочалкіна до німецького містечка Гіссен, де в старовинному університеті імені Юстуса Лібіха на кафедрі штучного інтелекту працював давній приятель Гайдука — Вася Костюк, племінник колишнього президента Федеріко-Гарсія Костюка, один з найкращих комп'ютерників світу, винахідник унікальної дешифрувальної апаратури. До Костюка і Мочалкіна мали приєднатися хакери «грецької» і «турецької» груп, щоб разом розшифрувати записи серверних комп'ютерів.