Дев'яте Правило Чарівника, або Вогняний Ланцюг
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Дев'яте Правило Чарівника, або Вогняний Ланцюг». Краткое содержание книги:
Скільки ще друзів і соратників належить втратити легендарному Річарду Сайфера, лорду Ралу, Шукачеві Істини?
Можливо, щось вирішить, нарешті, відкрита битва з безжальним Соноходцем Джеганем, що завойовує все нові землі і стверджує на них жахливу владу Темряви?
На це питання не можуть — або не бажають — відповісти сповідниці, для яких немає таємниць.
Значить, Річарду належить знов вийти на бій з повелителем Мороку — і в громі зброї і мовчанні полеглих пізнати Дев'яте Правило Чарівника …
Чекаючи неймовірно жорстокої бійні ніхто не стане наспівувати веселу пісеньку і милуватися прекрасним днем. Кожен буде охоплений похмурими думками.
Ніккі ніколи не обтяжувала себе тим, щоб пояснювати свій настрій. Це могло позбавити її необхідного запасу сил. Подумки збираючи все своє вміння, знання, мудрість і силу, вона збирала певний, вже перевірений у справі запас сил, які в разі потреби можуть стати у пригоді всім їм. Це були жорстокі і смертельно небезпечні сили, які цим людям ніколи не зрозуміти, так що їй залишалося лише бути готовою миттєво відреагувати. Вона не могла пояснювати це всім і кожному. Їм просто доведеться прийняти це, як належне.
— Ну, — спокійним голосом спитала вона у чоловіка, що ще задихався від бігу.
— Повинно спрацювати, — сказав він. — У цьому будинку в'яжуть і шиють одяг. Всі три поверхи зв'язані коридорами і сходами, так що лучники зможуть легко і швидко пересуватися від вікна до вікна, вибираючи найкраще місце для пострілу.
Ніккі кивнула. Вона доклала руку до чола, щоб прикрити очі від низького сонця, дивлячись на захід уздовж широкого бульвару. Вона вивчала дороги і кути, під якими вони перетиналися. Нарешті, вона вирішила, що перехрестя, де вони стояли поруч з цегляним триповерховою будівлею, є найкращою точкою. Через свою ширину ця вулиця — найзручніший шлях, по якому напевно, піде ворожа кавалерія, щоб захопити східну частину міста. Вона знала способи, якими атакує Орден. Вони воліли нападати широкими рядами, потужним ударом відкидаючи противника назад. Вона знала, як атакує Орден… Ніккі була абсолютно впевнена, що, якщо, як очікуваний напад буде зі сходу, кавалерія піде саме цим шляхом.
— Добре, — сказала вона чоловікові. — Простеж, щоб тут були лучники з великою кількістю стріл. Поквапся, я не думаю, що у нас в запасі багато часу.
Той побіг виконувати доручення, а Ніккі побачила вдалині громіздкий фургон Іцхака, який тягнули два важковаговики. Він поспішав. Ніккі відмінно знала, навіщо він їде до неї, але вирішила поки не думати про це і обернулася до іншого чоловіка, що стояв поряд з нею.
— Далі, відразу за тим цегляним будинком, де ми розташуємо лучників, я хочу розмістити списоносців. З обох боків дорога затиснута будинками. — Вона вказала на вулицю, яка перетинала головний бульвар перед цегляним будинком. — Вони повинні розташуватися з двох сторін вулиці, на той випадок, якщо солдати, які атакуватимуть, спробують пробитися цим шляхом. Там їх потрібно зустріти списами.
Ледь ворог прорветься на головну вулицю Алтур-Ранга, як зустріне несподівану атаку списоносців. Тоді їх усіх, затиснутих в лещата, зможуть легко перестріляти лучники: з одного боку будуть піки, з іншого — напираючі з тилу солдати.
Людина кивнула і побігла віддавати розпорядження. Вона вже проінструктувала всіх, озброєних списами. Всі працівники з кузні Віктора і багато інших гарячково працювали, споруджуючи прості, але ефективні пастки. Це були всього лише загострені залізні бруски різної довжини, з'єднані між собою поперечинами і ланцюгом, що нагадували частокіл.
Частини цих нещадних пасток були розкладені по всьому місту. Лежачи на землі, вони не заважали пересуванню, але коли копита коней кавалерії наступлять на різні кінці брусків, що прикріплені до поперечного ланцюга, — вбивчі списи піднімуться вгору, і завдяки різній довжині ланок, що з'єднують їх з поперечинами, будуть протикати жертву під різними кутами. Те, що вони піднімалися під різними кутами, дозволяло їм бути набагато більш непередбачуваними і небезпечними, ніж проста пряма лінія списів. Якщо все піде, як треба, то ворожа кавалерія на повному ходу налетить своїми кіньми прямо на залізні вістря. Навіть намагаючись перестрибнути пастки коні, швидше за все, розпорять собі черево. Це було просто, але дуже ефективно.
Такі смертельні капкани були розташовані по всьому місту, найчастіше на перехрестях. Як тільки пастка підніметься, її нелегко буде опустити назад. Перелякані коні будуть напорюватися на гостряки або, принаймні, не зможуть перебратися через виниклу перешкоду. Як тільки кавалерія наткнеться на пастки, солдати змушені будуть гнати вперед своїх коней, і тоді вони, швидше за все, будуть поранені або вбиті, або їм доведеться долати цю перешкоду пішки. Тоді у лучників з'явиться достатньо шансів, щоб розстріляти ворога, коли вони будуть пробиратися або пробігати мимо.