Науково-практичний коментар Земельного кодексу України

На думку В. І. Андрейцева[166], до земель, що не знайшли відображення у законодавчій класифікації, можна віднести землі "культового (церковного) фонду, ... космічного забезпечення, державного матеріального резерву, водно-болотних угідь та торф'яного фонду, родовищ корисних копалин, мисливського фонду та підвищеної екологічної небезпеки".

Нормативні положення щодо особливостей правового режиму окремих земель "іншого призначення" розкидані по численним нормативно-правовим актам.

Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про державний матеріальний резерв", земельні ділянки, на яких розміщені об'єкти системи державного матеріального резерву, "є державною власністю і не підлягають приватизації та іншим видам відчуження".

Щодо правового режиму тих водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів див. коментар до ч.ч. 1 та 3 ст. 46 ЗКУ.

Особливості правового режиму земельних ділянок, що використовуються для потреб мисливського господарства, визначаються насамперед ст. 21 ЗУ "Про мисливське господарство та полювання".

Особливості правового режиму земель, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, визначаються ЗУ "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (див. ст.ст. 169, 170 ЗКУ та коментар до них).

Вважаємо, що до земель "іншого призначення" можуть бути віднесені також земельні ділянки, відведені для розміщення полігонів твердих побутових відходів. На сьогодні земельні відносини, що виникають при влаштуванні та експлуатації полігонів, регулюються практично виключно на підзаконному рівні - насамперед, ДБН В.2.4-2-2005 "Полігони твердих побутових відходів. Основні положення проектування"2 (неофіційний текст документу наведений на компакт-диску, що додається), де передбачені детальні правила розміщення полігонів (розділ 2), внутрішня структура та зонування території полігону (п.п. 3.10-3.56), вимоги до санітарно-захисної зони полігону (п.п. 3.57-6.58), спеціальні вимоги до рекультивації земель після закриття полігону (п.п. 3.115-3.133). Зокрема, встановлено, що територія полігону поділяється на такі елементи: (1) під'їзну дорогу, (2) ділянку складування твердих побутових відходів, (3) господарську зону, (4) інженерні споруди і комунікації; детально визначається режим території кожного з елементів.

Площа земель під твердими побутовими відходами в Україні перевищує 3 тис. га і включає 727 полігонів, з яких 35,5 % не відповідають нормам. Крім того, багато лісів, узбіч доріг, будівельних майданчиків перетворено на несанкціоновані сміттєзвалища. За оцінками природоохоронних органів, площа земель під такими об'єктами перевищує 160 тис. га[167].