Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
7. У суді помічник може представляти особу, яка потребує послуг помічника, на підставі окремої довіреності, що оформляється відповідно до вимог процесуального законодавства, або (якщо це можливо) за усною заявою довірителя з занесенням її до протоколу судового засідання (п. 5 частини першої ст. 113 ЦПК [44]).
8. Послуги помічника є оплатними, якщо інше не передбачене домовленістю сторін. Оплатність послуг помічника та посилання в ч. 6 ст. 78 ЦК на домовленість свідчать про те, що правовідносини між помічником та особою, для надання допомоги якій він призначений, близькі до зобов'язань, що зумовлює застосування до цих відносин за аналогією норм зобов'язального права.
9. Правовідносини між помічником та особою, якій він надає допомогу, припиняються в будь-який час шляхом подання до органу опіки та піклування заяви про відкликання помічника. Ця заява має і публічно-правове значення: вона є підставою для видання розпорядчого акта органом опіки та піклування, яким припиняються правовідносини помічника з цим органом.
Стаття 79. Оскарження дій опікуна, рішень органу опіки та піклування
1. Дії опікуна можуть бути оскаржені заінтересованою особою, в тому числі родичами підопічного, до органу опіки та піклування або до суду.
2. Рішення органу опіки та піклування може бути оскаржено до відповідного органу, якому підпорядкований орган опіки та піклування, або до суду.
1. Малолітні та інші особи, над якими встановлено опіку, не можуть самі захищати свої права перед опікуном у силу відсутності необхідної дієздатності. Тому право оскаржити дії опікуна надається будь-якій заінтересованій особі. Родичі підопічного — лише одна категорія осіб, які можуть оскаржувати дії опікуна. Юридичні особи зазвичай такого права не мають, оскільки дії опікуна їх права та інтереси не зачіпають. Але громадська чи благодійна організація, що створена з метою захисту прав та інтересів малолітніх, які залишились без батьківського піклування, вправі звернутись до органу опіки та піклування або до суду із скаргою на дії опікуна, оскільки ці дії знаходяться в сфері інтересів такої організації.
2. Правило про право оскаржити дії опікуна за аналогією поширюється і на бездіяльність опікуна.
3. Органами, що здійснюють захист прав та інтересів підопічних, є органи опіки та піклування і суд. Можливості органу опіки та піклування при цьому є досить обмеженими. У відповідь на скаргу вони можуть перевірити діяльність опікуна (п. 4.14 Правил опіки та піклування [333]), звернути його увагу на порушення своїх обов'язків. Навіть питання про звільнення особи від обов'язків опікуна в зв’язку з невиконанням обов'язків вирішується не органом опіки та піклування, а судом (ч. 3 ст. 75 ЦК). Врешті-решт, і рішення органу опіки та піклування за скаргою може бути оскаржене не тільки до органу, якому підпорядкований орган опіки та піклування, а й до суду. Проте є й такі дії, які вправі здійснювати тільки орган опіки та піклування. Так, заінтересовані особи вправі звертатись до органу опіки та піклування з клопотаннями про подання цим органом до суду заяви про звільнення опікуна. Якщо орган опіки та піклування не задовольнить таке клопотання, ніхто не має права звертатись до суду з заявою про звільнення опікуна. Тому відмова в такому клопотанні має оскаржуватись в судовому порядку, а суд за наявності підстав зобов'язує орган опіки та піклування звернутись до суду з заявою про звільнення опікуна.
4. У ст. 79 ЦК не йдеться про оскарження дій піклувальника. Немає й іншої статті, яка б вирішувала ці питання. Проте в силу загальних правил ст. 15 — 17 ЦК за особами, над якими встановлено піклування, слід визнати право звертатись до органу опіки та піклування зі скаргами на дії піклувальника. Але звертатись до суду з позовними заявами, наприклад, про примусове виконання піклувальником обов'язку в натурі, про примушення надати дозвіл на вчинення певного правочину, неповнолітні не мають права.
ПІДРОЗДІЛ 2 ЮРИДИЧНА ОСОБА
ГЛАВА 7 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЮРИДИЧНУ ОСОБУ
Стаття 80. Поняття юридичної особи
1. Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
1. Юридична особа визнається в ст. 80 ЦК організацією. Але це не має істотного значення, оскільки будь-яких правових наслідків від наявності чи відсутності ознак організації не наступає. Та і ознаки організації цивільне законодавство України не визначає. Навряд чи можна говорити про організацію, що складається із однієї особи. Але ж створити юридичну особу, засновником якої буде одна фізична особа, можливо. І вона може існувати, хоч би в ній працювала одна особа — той же засновник, З урахуванням цього юридичну особу слід визначати як таке соціальне утворення, яке відповідно до закону має такий статус. Тобто юридична особа відрізняється від соціальних утворень, що не мають такого статусу, суто за формальним критерієм.