Жлобологія
- Автор: Водичка Густав, Ешкилев Владимир
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Мистецька агенція «Наш Формат»
- ISBN: 978-966-97344-0-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Жлобологія». Краткое содержание книги:
Книга є рекомендованою для читання всім, хто вважає себе «інтелігентною людиною», «елітою нації», «душой народа», «знавцем істини», відданим адептом «масковского православія» та й, зрештою, кожному, хто хоч раз ставив собі запитання: «Чому в Україні з історією і з добробутом не склалося?».
У всіх текстах збережені особливості мовлення авторів. Уживання ненормативної лексики в окремих авторів не є самоціллю, бо дозоване і вмотивоване емоційністю розмови. Це є невід’ємною складовою діалогу і водночас відтворює авторську стилістику викладу думок. Кожен з авторів у природний для себе спосіб тлумачить певні філософські та культурологічні категорії, про які йдеться в роздумах.
Небажано читати цю книгу людям з обмеженими розумовими здібностями, спричиненими браком освіти, культури та виховання, адептам різних людиноненависницьких ідеологій, особам із ознаками політичної шизофренії та інших афективних станів, дітям до 18-ти років, а також людям із нестабільною психікою.
Остерігаючись зіткнень із прямими проявами жлобства, я дуже ретельно підходжу до вибору кола своїх друзів і знайомих, і навіть людей, з якими мені доводиться вкрай рідко і мало спілкуватися.
Про якості жлобів
Серед якостей жлобів, які викликають у мене вкрай негативну оцінку, в першому ряду стоїть первинна нелюбов людей до власної роботи. Для прикладу, ви заходите в ресторан або кафе, а там за стійкою бачите похмурих, невдоволених життям дівчат або втомлених юнаків-офіціантів, які спершу вам не раді. Адже їхня нелюбов до роботи в результаті переростає в нелюбов до себе й оточення. Світ переповнений цією нелюбов’ю через те, що люди знаходяться не на своєму місці. А людина, яка перебуває не на своєму місці, плодить брехню, нудьгу і зневіру. Усе це й породжує жлобство, суть якого — брехня, нудьга, зневіра, смуток.
Навколишній світ для жлоба обмежений територією його власної квартири або маєтку. Все, що лежить поза цим полем, є для жлоба чужим, таким, що заслуговує хамського ставлення. Звідси — гори сміття навкруги і тотальне відчуття екологічної катастрофи. Реальність сучасного українця — життя на сміттєзвалищі.
Жлобство в мистецтві
Про жлобство в мистецтві можна говорити радше в аспекті жлобства у стосунку до мистецтва. Ось тут спектр прикладів величезний. Час від часу мені доводиться перетинатися з такими людьми, які при зіткненні з матеріями, для них незрозумілими, одразу ж відштовхують їх через публічний викривальний акт.
І ось тут доречним буде зауважити, що ще однією характерною рисою жлоба є дивовижна зосередженість на важливості своєї персони.
Нещодавно на виставку до мене зайшов невисокий чоловік міцної статури і попросив «швиденько», саме «швиденько» пояснити йому, чим я тут займаюся, яке мистецтво представляю і що все це означає. І хоч на стіні висіла анотація до виставки, він пояснював своє небажання знайомитися з нею відсутністю часу, окулярів та й, взагалі, не мав особливого бажання заглиблюватися в нетрі сучасного мистецтва. Чоловік був дуже заклопотаний своїми справами, і я, спостерігаючи за ним, дозволила собі дещицю художньої вигадки, умоглядно представивши цю людину, яка прибиває до стіни власноручно виготовлену поличку. Ось це для нього справді важливо. А творчість художниці, яка займається мистецтвом декілька десятків років, потрапляє в категорію «обьясните по-быстрячку».
Гомо жлобалікус, або масова людина
Масове мистецтво сприяє формуванню в суспільстві героїзації моделі жлоба поведінки. Якщо раніше кінематографічним героєм у більшості випадків був красивий, інтелектуально розвинений чоловік з аристократичною моделлю поведінки, і для досягнення умовної схожості з таким героєм звичайній людині з натовпу необхідно було в реальному житті докласти зусиль, то сьогодні ситуація змінилася. Якщо телевізійним героєм може стати хто завгодно, а в більшості випадків це звичайна людина з вулиці, неосвічена, і яка водночас не соромиться своїх тваринних звичок та інстинктів, то у людини масової через це пропадає стимул/ мотивація до самовдосконалення і розвитку.
Завдяки пропаганді людини масової жлоб отримує додатковий «заряд» колосальної впевненості в собі. Його побут, манери, звички героїзуються, а це означає, що він має право не лише на життя, але й на нав’язування своєї жлобської культури та ідеології іншим.
Жлоб — це продукт масової культури, з її телевізійною освітою і вихованням.
Небажання робити зусилля — ще одна зі знакових характеристик жлоба. Для того, щоб зрозуміти серйозну літературу або мистецтво людині необхідно докласти зусиль, а людина масова, образно кажучи, звикла постійно носити «спортивки» (спортивні штани), для того ж, щоб відвідати театр, треба їх зняти і одягнути принаймні костюм. А це вже зусилля. Та навіщо воно потрібне, коли є телевізор, який усе одно все покаже і розкаже?