Український Крим
- Автор: Сергийчук Владимир
- Язык: украинский
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Український Крим». Краткое содержание книги:
Однак у Криму мало зважали на проблеми української мови. Скажімо, зовсім не зачепили її учасники зборів обласного і сімферопольського міського активу 13 серпня 1958 року, які розглянули питання про «Про перебудову системи народної освіти» (там само. — Ф. 1. — Оп. 53. — Спр. 975. — Арк. 1 — 73). Про українську мову згадав у своєму виступі лише секретар Сімферопольського міськкому партії Ананьєв, але тільки в інформаційному контексті, мовляв, вона вводиться в п'ятих класах як предмет (там само. — Арк. 28).
Але й за таких умов українська мова поступово прокладала собі дорогу на півострів. У 1958 — 1959 навчальному році її вже вивчали в усіх других, третіх та п'ятих класах
19 766 учнів (ЦДАВОВУ: Ф. 166. — Оп. 15. — Спр. 2591. — Арк. 75).
Цей процес розвивався фактично до прийняття нового союзного закону про освіту, яким передбачалося право батьків вибирати мову навчання своїх дітей. Відтепер українську можна було вивчати добровільно, що й призвело до трагічних наслідків її використання на півострові.
А поштовхом до згортання її вивчення став лист кількох батьків, котрі звернулися до ЦК КПРС і ЦК КП України із скаргою на нібито примушування їхніх дітей навчатися українською мовою. Цього було достатньо, щоб негайно зібралося бюро обкому партії для розгляду питання «Про факти порушення принципу добровільності у вивченні української мови в середній школі № 15 м. Сімферополя».
Перший секретар обкому Василь Комяхов, секретар з ідеології Іван Чирва, інші члени цього органу, які ще вчора ратували за використання української мови, тепер з гнівом зазначали, «що в окремих школах м. Сімферополя мали місце факти порушень статті 9-ї Закону «Про зміцнення зв'язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в Українській РСР».
Грубі перекручення в дотриманні принципу добровільності у вивченні української мови мали місце в 15-й середній школі м. Сімферополя. Керівництво і первинна партійна організація цієї школи в період підготовки до нового навчального року не організували проведення широкої масово-політичної роботи серед батьків по роз'ясненню Закону про перебудову школи. Замість копіткої виховної роботи серед батьків, і особливо тієї групи, яка організовано добивалася відміни вивчення української мови в 5 «А» і 5 «Б» класах і введення навчального плану РРФСР, питання вивчення української мови спробували вирішити адміністративним шляхом. Директор школи т. Шалін, зав. навчальною частиною, секретар парторганізації т. Рускол допустили стосовно батьків і учнів, які не побажали вивчати українську мову, елементи безтактності, різними шляхами затягували задоволення їхніх законних вимог» (ЦДАГОУ:
Ф. 1. — Оп. 53. — Спр. 1440. — Арк. 241).
Дісталося на бюро не лише керівникам школи: «За відсутність партійної принциповості і наполегливості при вирішенні питання про дотримання 9-ї статті Закону про школу завідуючому облвно тов. Косяку О. С. оголосити догану.
За несвоєчасне реагування на факти порушення принципу добровільності у вивченні української мови в 15-й середній та деяких інших школах завідуючому відділом шкіл обкому КП України т. Пастушенку М. С. оголосити догану…» (там само. — Арк. 243).
Після такого засідання бюро обкому в багатьох відпало бажання пропагувати впровадження української мови на півострові. Відтепер вона починає витіснятися різними методами. Наприклад, мотивуючи збитковістю, те ж бюро обкому 15 грудня 1959 року ліквідувало газету «Радянський Крим», припинило дубляж українською мовою журналу «Блокнот агітатора», бюлетеня «Виноградарство і садівництво Криму» (там само. — Спр. 1442. — Арк. 26 — 29).
Жодним словом про поширення української книги не згадується в спеціальній постанові бюро обкому та облвиконкому «Про заходи щодо поліпшення розповсюдження книг у Кримській області» від 27 січня 1960 року (там само. — Спр. 1895. — Арк. 118 — 121).