Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності

Пророк Ездра стверджує, що етнічно змішані шлюби настільки обурюють Бога, що не буде кінця гнівові його, поки не «випалить нас, так що нікого не зостанеться й ніхто не врятується»76. Тільки миттєве розлучення може відвернути Божий гнів77.

Не лише відмова від сексуального расизму може мати серйозні наслідки. Із П’ятикнижжя ми дізнаємося, що скотолозтво й інцест, а також статеві контакти з жінками під час менструацій і невісткою, усе це робить Святу Землю нечистою. Саме тому «всі, хто здійснює такі жахливі акти… повинні бути відрізані від свого народу». І якщо ізраїльтяни самі не карають смертю будь-кого, хто здійснює «одну з цих огидних дій», тоді «земля» так чи так «виригне вас через ваше занечищення її, як вона виригнула народ, який перед вами»78. Свята Земля здійснює свою кару так: люди, які мали неправильний секс, або ті, хто не потурбувався вбити таких людей, будуть автоматично вигнані зі Святої Землі.

Переконання, буцімто неправильний секс може легко призвести до жахливих наслідків, є головною причиною, чому віряни доклали стільки зусиль для регулювання сексуального життя інших людей. Якщо суспільство не гарантує, що сексуальна поведінка його членів не така, як повинна бути, усе суспільство буде покаране. Уся соціальна структура може бути зруйнована божественним гнівом.

Християнство взяло за основу біблійне вірування, за яким Бог може покарати ціле суспільство, яке потурає неправильному сексові. У 538 році імператор Юстиніан пов’язав долю Содома й Гоморри з «голодом, землетрусами та чумою», що сталися за його часів. Саме безбожна та негідна сексуальна поведінка римлян-християн, «що супере­чить природі», була основною причиною всіх лих, які обрушилися на імперію Юстиніана79. Альфонсо Мудрий із Кастилії наказав провести публічну кастрацію та страту чоловіків, які мали секс з іншими чоловіками, тому що «Наш Господь Бог посилає на землю, на якій вони роб­лять такі речі, голод, мор, шторм та різні недуги, які неможливо підрахувати»80. Бенедикт Левіта у ІХ столітті підробив закон Карла Великого, додавши до нього положення, згідно з яким гомосексуальність каралася смертю. Звичайно, у нього були вагомі причини для цього: «Нам краще цуратися таких речей, адже в іншому разі наша нація буде завойована язичниками та знищена»81.