Пригоди Шерлока Холмса. Том IV
- Автор: Конан Дойл Артур
- Серия: Пригоди Шерлока Холмса #4
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Веселка
- ISBN: 978-966-01-0451-8
- Переводчик: Волидимир Олександрович Панченко
- Жанр: Классические детективы
Электронная книга - «Пригоди Шерлока Холмса. Том IV». Краткое содержание книги:
Цей том — останній із чотиритомного видання, до якого увійшли в українському перекладі усі твори англійського класика про Шерлока Холмса.
— Звичайно ж, ні, сер. Ніщо не примусить мене розлучитися з моїми колекціями. Та цей джентльмен пообіцяв мені викупити мою частку, коли нас затвердять як спадкоємців. Сума, яку дістане кожен з нас, — п’ять мільйонів доларів. Нині я маю змогу придбати декілька цікавих речей, які заповнили б прогалини в моїх колекціях, однак мені не вистачає на це кількох сотень фунтів. Ви тільки уявіть собі, скільки я зможу купити за п’ять мільйонів доларів! Я створю основу нового національного музею, стану Гансом Слоуном[44] нашого століття!
Очі його блищали за великими скельцями окулярів. Зрозуміло було, що містер Натан Ґаррідеб не пошкодує зусиль задля пошуків однофамільця.
— Я завітав до вас лише заради знайомства і в жодному разі не хотів би заважати вашим студіям, — мовив Холмс. — Я віддаю перевагу особистому знайомству з людиною, коли входжу з нею в ділові стосунки. Питань до вас у мене зовсім небагато, адже в моїй кишені лежить лист, де ви досить послідовно розповіли про все, і, до того ж, дещо я з’ясував з отим американським джентльменом. Як я зрозумів, до початку цього тижня ви й не чули про його існування?
— Саме так. Уперше цей джентльмен з’явився до мене у вівторок.
— А чи був він у вас сьогодні? Чи розповідав про свою зустріч зі мною?
— Так, він одразу прийшов до мене. Він так розлютився!
— А через що, по-вашому?
— Він чомусь сприйняв це як образу своєї честі. Але від вас повернувся веселим.
— Чи пропонував він якийсь план дій?
— Ні, сер, жодного.
— Ви давали йому якісь гроші? Або, може, він просив їх у вас?
— Ні, сер, жодного разу!
— Чи не помітили ви, що він має якусь особливу мету?
— Ні, крім тієї, про яку розповів мені.
— Ви повідомили його про нашу телефонну розмову?
— Так, повідомив.
Холмс глибоко замислився. Я бачив, що все це — дуже незрозуміла для нього загадка.
— Ви маєте якісь цінні речі в своїй колекції?
— Ні, сер. Я людина небагата. Це добра колекція, але нічого коштовного вона собою не являє.
— І ви не боїтеся грабіжників?
— Анітрохи.
— Як довго ви мешкаєте в цих кімнатах?
— Близько п’яти років.
Холмсів допит перервав енергійний стукіт у двері. Тільки-но наш клієнт відчинив їх, як до кімнати стрімко увійшов американський адвокат.
— Ось, подивіться! — вигукнув він, розмахуючи над головою газетою. — Я так і знав, що зустріну вас тут. Містере Натане Ґаррідебе, вітаю вас! Ви тепер багаті, сер. Наша справа дійшла до щасливого кінця. Усе залагодилося... Що ж до вас, містере Холмсе, то нам зостається лише попросити вибачення за те, що ми завдали вам зайвого клопоту.
Він передав газету нашому клієнтові, який здивовано став читати окреслене в ній оголошення. Ми з Холмсом нахилилися вперед і, зазирнувши через плече старого, прочитали:
«Говард Ґаррідеб.
Конструктор сільськогосподарських машин.
Снопов’язалки, жатки, ручні та парові плуги,
сівалки, борони, фургони та інше знаряддя.
Розрахунки за артизіанські свердловини.
Ґровнер-Білдінґ, Астон, Бірмінгем»
— Чудово! — задихаючись, вигукнув господар. — Ми знайшли третього!
— Я збирав відомості в Бірмінгемі, — сказав американець, — і мій тамтешній агент надіслав мені місцеву газету з цим оголошенням. Ми мусимо негайно закінчувати цю справу. Я написав тому чоловікові й попередив, що ви будете у його конторі завтра о четвертій годині.
— Ви хочете, щоб до нього поїхав саме я?
— А ви, містере Холмсе, як гадаєте? Чи не здається вам, що так буде розумніше? Уявіть собі — я, якийсь американець, з’являюся до нього з отакими казочками. З якої причини він мені віритиме? А от ви — англієць із солідною репутацією, вас він, звичайно, вислухає. Я міг би вирушити разом з вами, якщо бажаєте, але завтра в мене багато всякого клопоту, та я відразу приїду до вас, якщо виникнуть якісь непорозуміння.
— Гаразд, але я вже багато років не їздив так далеко...
— Дарма, містере Ґаррідебе. Я вже все з’ясував для вас. Виїдете о дванадцятій годині й після другої будете на місці. Надвечір встигнете повернутися додому. Єдине, що ви повинні зробити, — то це зустрітися з тим чоловіком, познайомити його з нашою справою й дістати письмове підтвердження, що він насправді існує. Боже мій! — із запалом додав він. — Якщо подумати, що я подолав таку відстань із самісінького серця Америки, то з вас вимагають не так уже й багато — поїхати лише за якусь сотню миль, аби владнати нашу справу!
44
Слоун Ганс (1660 — 1753) — англійський колекціонер; його зібрання рукописів, картин та книжок лягло в основу Британського музею.