Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Биографии и мемуары » Наречена Шульца
Наречена Шульца - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Наречена Шульца

Электронная книга - «Наречена Шульца». Краткое содержание книги:

Літературна біографія Юзефіни Шелінської (1905–1991), нареченої Бруно Шульца (1892–1942) — польського письменника й художника, завдяки якому Дрогобич став важливим пунктом на світовій мистецько-літературній мапі. Кохання цих двох людей тривало лише чотири роки, та на всю решту життя залишалося з Юзефіною, або Юною, як тільки він називав її. Вихрещена єврейка, яка постійно боролася зі своєю єврейською тінню, що не врятувало її від антисемітських чисток у ПНР. Полоністка, гімназійна учителька, любила поетів-романтиків та разом із Бруно читати поезії Рільке. Найбільше прагнула бути з Бруно, присвятитися йому повністю. Католичка, тож не могла офіційно побратися з чоловіком юдейської віри. Жінка, яка не хотіла ділити коханого ні з іншими жінками, ні з його одержимістю мистецтвом. Через утрачену мрію вчинила спробу самогубства — залишилася жити, але вже без Бруно. Друга спроба — через багато років — була вдалою. Ніколи не припиняла думати про нього і карати себе, що не зуміла врятувати його від загибелі, бодай спробувати врятувати… Книжка Аґати Тушинської — про пристрасне кохання і жахливу смерть, про літературу і мистецтво, про людське життя і його безборонність.
1 ... 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106
Перейти на страницу:

Вона таїлася, тому іноді складно було створити її образ.

Портрет Юни будую як з її власної, по роках відтворюваної пам’яті та пам’яті свідків її життя, так і з припущень і підказок уяви. Понад двадцять років після її смерті повертаю Юну до життя у складних стосунках з мистцем, який так сильно відрізнявся від неї. Іноді межі між вигадкою і реальністю стираються, у фактів „виростають крила”. Сподіваюся, що це допомагає краще зрозуміти характер цього непростого зв’язку.

Чимало людей долучилося до будування мого образу.

Дякую Бєті Фіцовській (та Фондові ім. Єжи Фіцовського) за перше і найважливіше натхнення. Без нього не було б цієї книжки. Листи Юзефіни Шелінської до Єжи Фіцовського, які передала мені Бєта, стали одним з найістотніших джерел цієї історії. Поруч з багатими матеріалами з архіву Фіцовського, який довгими роками невтомно реконструював долю автора „Санаторію під Клепсидрою”.

Еві Піскуревич з бібліотеки Варшавського університету — янголові-охоронцеві цього архіву — дякую за провідництво в його лабіринті та надійну підтримку в усіх архівних пошуках.

Свої таємниці мені відкривали архівалії у Львові, Ґданську, Варшаві. Це завжди супроводжувалося неоціненною допомогою працівників цих установ: Головного львівського архіву, Ґданської університетської бібліотеки (раніше Вищої педагогічної школи), Головного архіву статистичного управління та Головної лікарської бібліотеки.

У пригоді стала мені також пам’ять інших. Дякую учням Бруно Шульца за подорожі в минуле, які повертали присмак колишнього дрогобицького життя моїх героїв. Це були:

Мариля Бірман (Тель-Авів), Зеев (Вілек) Фляйшер (Беер-Шева), Абрам Гауптман (Тель-Авів), Зоф’я Левікова (Варшава), Цві Оренштайн (Тель-Авів), Єжи Пілецький (Вроцлав).

Альфредові Шраєру [прізвище в жалобній рамці. — Прим. верстальника.] (Дрогобич) висловлюю особливу вдячність не лише за багатогодинні розмови, але й за надання безцінних документів та фотографій.

Ґданським співробітницям Юзефіни Шелінської завдячую наближенням мені постаті їхньої керівниці та тим, що поділилися зі мною багатьма невідомими деталями з її життя. Александрі Бейович дякую за спогади про її пізню зустріч з Шелінською та за творчі дискусії. Дороті Абрамович з „Балтійського щоденника” — за прихильність.

Скористалася ідеями професорів літератури: Малґожати Сморонґ-Ґольдберґ (Париж), Давида Ґольдфарба (Нью-Йорк), Єжи Яжембського (Краків), Станіслава Росєка (Ґданськ), історика культури і мистецтва Мирослава Супрунюка (Торунь). А також — сексолога Збіґнєва Іздебського та психіатра — професора Бартоша Лози.

У цій кількарічній пригоді важливими були місця, без яких мені було б складно відтворити мапу життя Шульца та Шелінської. Передусім Дрогобич та околиці, а також Львів, сусідній Янів (тепер Івано-Франкове), Ґданськ (Верещ), Тлень і колишня Варшава. Дякую провідникам цими територіями, особливо Барткові Міхаловському за повну несподіваних відкриттів мандрівку до України. І Вірі Меньок за гостинність у самому Дрогобичі.

Друзі, як зазвичай, підтримували мене й додавали сил. Дякую неоціненним Шарон Канак, Йоанні Кантор Мартинуській і Марті Рушецькій.

Слова особливої вдячності Єжи Журкові — за допомогу, терпіння й віру в мене.

Батькам — за присутність.

Дякую Бранці Стоянович із Загреба, завдяки якій зрозуміла, що всі ми — „шульцоїди”, які подорожують до Дрогобича у пошуках (заздалегідь безрезультатних) Цинамонових крамниць

Джерела цитувань та ідей

• Aleksandra Bejowicz, Zerwane zaręczyny z panną J. w: Teatr pamięci Brunona Schulza, pod redakcją Jana Ciechowicza i Haliny Kasjaniuk, Gdynia, 1993

• Архів Єжи Фіцовського

• Wiesław Budzyński, Miasto Schulza, Warszawa, 2005

• Wiesław Budzyński, Schulz pod kluczem, Warszawa, 2001

• Wiesław Budzyński, Uczniowie Schulza, Warszawa, 2011

• Jerzy Ficowski, Okolice sklepów cynamonowych, Kraków, 1986

• Jerzy Ficowski, Regiony wielkiej herezji, Kraków, 1967

• Jerzy Ficowski, Regiony wielkiej herezji i okolice. Bruno Schulz i jego mitologia, Sejny, 2002

• Benjamin Geissler, Finding Pictures (фільм)

• Jerzy Jarzębski, Schulz, Wrocław, 1999

• Artur Leinwand, Tadeusz Szturm de Sztrem, Warszawa, 1987

• Листи Юзефіни Шелінської до Єжи Фіцовського, 1948–1990 років, Архів Єжи Фіцовського

1 ... 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)