Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.
- Автор: Колектив авторів
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Міністерство фінансів України, Національний університет ДПС України
- ISBN: 978-966-337-259-4
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.». Краткое содержание книги:
Поняття «комісійної плати», як суми, що сплачується однією із сторін договору про комісію іншій, яка зобов’язалася за дорученням, за плату та за рахунок першої сторони (комітента) вчинити один або декілька правочинів, є поняттям, що використовується у цивільному законодавстві в частині зобов’язального права. При цьому, як визначено статтею 509 Цивільного кодексу України, «зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку», які виникають з підстав, визначених статтею 11 вказаного Кодексу, наприклад договорів.
Враховуючи наведене, вартість обсягів природного газу пов’язана із зобов’язаннями з передачі майна — відпуск обсягів природного газу кожній категорії споживачів у звітному періоді. У той час, як дії, пов’язані з виконанням договору комісії, належать до зобов’язань з надання послуги.
Зважаючи на викладене, при реалізації газу кінцевому споживачу по договору комісії власником природного газу є комітент, який і є платником збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ.
Стаття 315. Об’єкт оподаткування збором
315.1. Об’єктом оподаткування збором є вартість природного газу в обсязі, відпущеному кожній категорії споживачів у звітному періоді, яка визначається на підставі актів приймання-передачі газу, підписаних платником та відповідним споживачем (для населення — на підставі облікових документів), з урахуванням відповідного тарифу.
315.1. Статтею 11 Закону України[408] визначено порядок обліку природного газу.
Облік природного газу, у тому числі комерційний (приладовий), здійснюється з метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги і якість природного газу під час його видобування, транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання.
Комерційний (приладовий) облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки.
Відпуск природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу.
Населення у разі відсутності приладів обліку природного газу споживає газ за нормами, встановленими законодавством, до строків, передбачених у частині першій статті 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»[409].
Постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку:
для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується:
комплексно, у тому числі для опалення, — з 1 січня 2012 року;
для підігріву води та приготування їжі — з 1 січня 2016 року;
тільки для приготування їжі — з 1 січня 2018 року;
для інших споживачів — з 1 липня 2011 року.
Вузлом обліку природного газу є сукупність засобів вимірювальної техніки та допоміжних засобів, призначених для вимірювання у робочих умовах, реєстрації, збереження результатів вимірювання та розрахунків об’єму газу, приведеного до стандартних умов.
Вимоги до складових вузла обліку природного газу, правил експлуатації приладів обліку, порядку вимірювання його обсягів та визначення якості, а також порядок приймання-передачі визначаються технічними регламентами та нормами, правилами і стандартами в галузі постачання природного газу, які встановлюються і затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у нафтогазовому комплексі.
У разі використання показувальних або реєструвальних засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) розрахунки об’єму газу повинні заноситись до журналу обліку газу.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового договору про постачання природного газу підприємствам теплоенергетики на виробництво теплової енергії для надання населенню послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води» від 7 жовтня 2009 року № 1087[410], документом, що підтверджує відпущення природного газу споживачам є двосторонній актом приймання-передачі природного газу.
408
Закон України «Про засади функціонування ринку природного газу» від 8 липня 2010 року № 2467-VI // Офіційний вісник України — 2010. — № 55. — 30 липня.
409
Закон України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» від 16 червня 2011 року № 3533-17// Голос України. — 2011. — № 123. — 9 липня.
410
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового договору про постачання природного газу підприємствам теплоенергетики на виробництво теплової енергії для надання населенню послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води» від 7 жовтня 2009 року № 1087 // Урядовий кур'єр. — 2009. — № 192. — 17 жовтня.