Сила волі
- Автор: Макгонигал Келли
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Наш Формат
- ISBN: 978-617-7513-32-1
- Переводчик: Ірина Павленко
- Жанр: Психология
Электронная книга - «Сила волі». Краткое содержание книги:
Авторка з наукового боку показує, як влаштовано наше мислення, чому ми уникаємо змін і сповна не використовуємо власний потенціал. Але, окрім теорії, Макґоніґал подає безліч фактів і цікавих прикладів. Та найбільша перевага книжки — це вправи. Виявляється, завдяки ним мозок можна натренувати, як м’язи.
Якщо і є секрет, як виробити кращий самоконтроль, то наука робить ставку лише на одне — силу концентрації уваги. Потрібно усвідомити свій вибір, а не бездумно його приймати. Зрозуміти, як виходить так, що ви дозволяєте собі відкладати важливі справи або використовувати свої попередні заслуги, щоб виправдати слабкості. Збагнути, що обіцянка винагороди не завжди приносить задоволення, і що майбутній ви — не супергерой і не незнайомець. Побачити, що саме з того, що вас оточує, — від знижок у магазинах до соціального доказу — визначає вашу поведінку. Залишатися спокійним та осягнути своє бажання, а не одразу намагатися відволіктися чи здатися. Пам’ятати про свою справжню мету і знати, від чого вам справді стає краще. Самоусвідомлення — це те «я», на яке ви завжди можете покластися, коли потрібно зробити щось украй складне та важливе. І це, мабуть, найкраще визначення сили волі, яке мені взагалі спадає на думку.
Заключне слово
У дусі наукового пошуку я завжди закінчую свій курс із сили волі одним запитанням до слухачів: що вам найбільше запам’яталося з усього, що ми тут обговорили та спробували? Нещодавно один знайомий науковець сказав, що єдине адекватне завершення наукової книжки — висновки, зроблені самими читачами[249]. Тому як би сильно мені не хотілося сказати заключне слово, я застосую своє вміння «не буду» і натомість запитаю у вас таке:
• Чи змінили ви свою думку про силу волі та самоконтроль?
• Який експеримент із силою волі був для вас найкориснішим?
• Яким було ваше найбільше відкриття?
• Що ви винесли для себе?
Рухаючись уперед, уявіть себе науковцем. Випробовуйте нові тактики, збирайте власні дані та прислухайтесь до доказів. Залишайтесь відкритими до неочікуваних ідей та вчіться на своїх успіхах та помилках. Якщо ви відкрили ефективну методику, дотримуйтесь її та поділіться з іншими. Сьогодні на нас чигають мільйони спокус та пасток, тож це найкраще, що нам під силу. Але якщо ми робитимемо це з інтересом та самоспівчуттям, цього буде більше ніж досить.
Подяки
У своїй попередній книжці я вже висловлювала надзвичайну вдячність усім своїм рідним і близьким. Наразі нічого не змінилося — я так само вдячна їм за величезну підтримку. Тому зараз я скажу кілька слів подяки деяким новим людям, які долучилися до видання цієї книжки.
Моєму агентові, Теду Вайнстейну, з яким мені дуже пощастило. Він завжди знайде найкраще видавництво та найкращого редактора — і переконається, що я не порушую дедлайнів.
Усій видавничій команді «Авері», особливо моїй редакторці Рейчел Гольцман, за підтримку під час написання, чудові фахові рекомендації та (що не менш важливо) те, що з гумором сприйняла дослідження, в якому дошкільнята силувалися не з’їсти ласощів. Навіть уявити не можу, що могло б статися з цією книжкою, якби вона потрапила до рук того, хто не любить науки.
Моїм першим читачам: Браяну Кідду, який з ентузіазмом сприймав кожне слово і сміявся з кожного жарту, та Констанс Гейл, чий змістовний відгук допоміг мені виправити помилки.
Ілюстратору Тіні Павлатоз із «Віжуал Енетомі Лімітед» за чудові зображення мозку в цій книзі та неймовірну терплячість, коли я набридала своїми проханнями зобразити медіальну префронтальну кору під трохи іншим кутом.
Усім науковцям, які спілкувалися зі мною особисто, телефоном чи листувалися електронною поштою і сприяли мені в написанні книжки або ж просто впродовж років допомагали краще опанувати цю науку, зокрема Джо Бартону, Сарі Бовен, Деніелу Еффрону, Джеймзу Ерскіну, Гелу Ерснеру-Гершфілду, Меттью Ґелліоту, Філіппу Ґолдіну, Джеймзу Ґроссу, Кейт Янсе ван Ренсбурґ, Браяну Кнутсону, Джейсону Ліллісу, Ейлін Лудерз, Антуану Лутцу, Трейсі Манн, Бенуа Монін, Крістін Нефф, Роберту Сапольскі, Сьюзанн Сеґерстром, Браяну Шеллі та Ґреґу Волтону. Я безмежно вдячна вам за ваш внесок у цю галузь і перепрошую, якщо якимось чином перекрутила нюанси вашої роботи.
Чудовому колективу зі Стенфордського університету, який роками підтримував мене в навчальній роботі: особлива подяка факультету безперервного навчання Стенфорду за підтримку в написанні книжки «Наука сили волі», особливо заступникові декана та директорові Дену Кольману, який першим схвалив цю ідею, а також Стенфордському навчальному центру, Програмі поліпшення здоров’я медичного факультету, Стенфордському центру дослідження та навчання співчуття й альтруїзму та програмі «Сайколоджи Ван», які надали мені засоби, можливості та підтримку, щоб я змогла зосередитися на викладацькій практиці.