Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
1. За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
2. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об’єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об’єднання вкладів учасників.
1. Частина 1 ст. 1130 ЦК не обмежує права будь-яких учасників цивільних відносин (ст. 2 ЦК) на укладення договорів про спільну діяльність. Встановлюється тільки одне обмеження: мета договору про спільну діяльність не може суперечити закону. Це — лише конкретизація загального правила ч. 1 ст. 13 ЦК, відповідно до якого особа має здійснювати цивільні права (таким в даному випадку є право на укладення договору про спільну діяльність) в межах, наданих актами цивільного законодавства.
2. Договір про спільну діяльність передбачає спільні дії без створення юридичної особи.
3. Передбачається можливість укладення договорів про спільну діяльність двох видів: 1) з об’єднанням вкладів. Такий договір про спільну діяльність отримав назву простого товариства.
Відносини, що виникають на підставі договору простого товариства, регулюються ст. 1132 — 1143 ЦК; 2) без об’єднання вкладів. Відносини, що ґрунтуються на такому договорі, регулюються тільки ст. 1130, 1131 ЦК та загальними положеннями зобов’язального права та цивільного законодавства в цілому.
Стаття 1131. Форма та умови договору про спільну діяльність
1. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.
2. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
1. Незалежно від наявності обставин, які зазначені в ст. 206 ЦК та які дають право на вчинення правочину в усній формі, ч. 1 ст. 1131 ЦК приписує договори про спільну діяльність завжди укладати в письмовій формі.
2. У ч. 2 ст. 1131 ЦК недостатньо визначеним є зміст застереження «якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності». Слід зробити висновок про те, що цитоване застереження стосується права сторін встановлювати умови договору та відступати при цьому від положень законів про окремі види спільної діяльності. Вони не вправі робити такі відступлення тільки за умови, що такі закони містять обмеження, що відповідають ч. З ст. 6 ЦК.
§ 2. ПРОСТЕ ТОВАРИСТВО
Стаття 1132. Договір простого товариства
1. За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов’язання об’єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.
1. Договір простого товариства — це такий вид договору про спільну діяльність, відповідно до якого сторони об’єднують свої вклади та спільно діють з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети. Укладення договору простого товариства не передбачає створення юридичної особи.
Стаття 1133. Вклади учасників
1. Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв’язки.
2. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.
1. Частина 1 ст. 1133 ЦК широко визначає види об’єктів, які можуть бути вкладом учасника в спільну діяльність. Вкладом учасників та засновників простого товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, інші майнові права, включаючи майнові права на об’єкти інтелектуальної власності, грошові кошти. Крім цих об’єктів, вкладами у спільну діяльність можуть бути професійні та інші знання, навички та вміння, ділова репутація і навіть ділові зв’язки, тобто явища, які не охоплюються поняттям майна (ст. 190 ЦК).
2. За погодженням між учасниками здійснюється грошова оцінка вкладів залежно від їх значення для спільної діяльності (хоч би вклади і не охоплювались поняттям майна). Якщо така оцінка не проведена, вклади учасників вважаються рівними. Але інше може випливати не тільки із договору простого товариства, а і із фактичних обставин.