Випробування вогнем

Він уже здолав півдороги, коли Томас не витримав.

Він стрибнув, вдаривши чоловіка під коліна; чорний пістолет відлетів убік. Бренда впала і покотилася, але вмить підскочила Тереза, зловила дівчину і відтягнула вбік. Схопивши чоловіка за горло лівою рукою, правою Томас намацав пістолет, схопив і прицілився.

— Більше ніхто не помре, — важко сапаючи і сам собі дивуючись, заявив Томас. — Якщо всього, через що ми пройшли, недосить, аби скласти ваші дурнуваті тести, тоді будемо вважати, що ми їх завалили. Але тести закінчилися, — кажучи це, Томас міркував, чи не так усе й було задумано. Хоча це вже байдуже: Томас не жартував. Годі вже безглуздих убивств і смертей.

Обличчя чоловіка трохи пом’якшало, і на ньому навіть з’явилася подоба посмішки. Незнайомець відповз до стіни, а дверцята люка зачинилися. При цьому петлі вищали, як різана свиня. Ніхто не промовив ані слова, поки дверцята з клацанням не стали на місце і не стих останній порив вітру.

— Мене звати Девід, — відрекомендувався чоловік; у тиші, що її порушували тільки гудіння двигунів і сопел, голос його прозвучав несподівано гучно. — Не хвилюйтеся. Правда на вашому боці, Випробування закінчилися. Все закінчилося.

Томас глузливо кивнув.

— Десь я це вже чув. Ми досвідчені й більше не дозволимо поводитися з нами, як зі щурами. Годі вже.

Девід обвів вантажний відсік поглядом, немов перевіряючи, чи згодні інші з тим, що каже Томас. Сам Томас не ризикнув випустити його з поля зору. Довелося просто повірити, що за спиною в нього стоять люди.

Нарешті Девід знову подивився на Томаса і, примирливо піднісши долоню, почав повільно підводитися, а підвівшись, сховав руки в кишені.

— Ти ніяк не зрозумієш, що все йшло і йтиме за сценарієм. Але це правда, Випробування завершилися. Ми веземо вас у безпечне місце — справді безпечне. Більше ніяких тестів, ніякої брехні, ніяких підстав. Ніякої облуди.

Помовчавши трохи, він провадив:

— Пообіцяти вам я можу тільки одне. Коли ви довідаєтеся, заради чого проходили Випробування і чому таке важливе число тих, хто зацілів, то все зрозумієте, обіцяю.

Мінхо пирхнув:

— Такого дристу я ще в житті не чув.

Томас, попри все, не міг не порадіти, що Мінхо не втратив свого почуття гумору.

— А що ліки? Нам їх обіцяли. Дайте ліки нам і нашим провідникам, бо в іншому разі про довіру й мови бути не може.

— Ви ліпше подумайте, чого хочете просто зараз, — порадив Девід. — Відтепер усе буде по-іншому. Ліки ви отримаєте, як і було обіцяно. Тільки-но повернемося в штаб. Пістолет можеш залишити собі. До речі, якщо хочете, віддам вам більше зброї. Битися і справді нема з ким і з чим, і не буде більше тестів, тож не доведеться від них відмовлятися. Коли берг приземлиться, ми вас вилікуємо, і ви вільні робити, що заманеться. Єдине, ми попросимо вислухати нас. Просто вислухати. Упевнений, ви заінтриговані, що стоїть за Випробуваннями.