ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ
- Автор: Бедь Віктор
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Жанр: право
Электронная книга - «ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ». Краткое содержание книги:
Для студентів, аспірантів і викладачів юридичних факультетів, а також для працівників правоохоронних органів і тих, хто цікавиться проблемами юридичної психології.
Кілька слів про мовну майстерність судді. Вона йому також необхідна. Річ у тім, що у процесі винесення вироку при виявленні суперечностей в змісті переконань окремих суддів виникає необхідність одним переконувати інших у правоті своїх поглядів, захищати і доказувати істинність своїх переконань, спростовувати ті думки і судження, що вважаються помилковими. До доведення суддя вдається й в тому разі, коли інші члени суду заперечують проти його погляду. Зайво говорити, що промова судді має бути бездоганною з погляду мовної культури, в його поведінці «не повинно бути підвищеної жестикуляції, дратівливості, грубості, глузування, зайвої повчальності».
«Золотою ланкою», що скріплює воєдино всю систему доказів і особистих переживань судді, прокурора, адвоката, є їхній привселюдний виступ у суді. Він визначає майбутнє судове рішення, значною мірою від того, як «подається» матеріал кримінальної справи в привселюдному виступі, залежить «бути або не бути» покаранню чи виправданню. Такий гучний висновок не є перебільшенням. Вся історія розвитку привселюдної думки і судочинства підтверджує висловлене судження.
Підтвердимо це фактами, що виходять із «глибини століть». Існує така легенда. У V ст. до н. е. Всевишній, стурбований сварками людей, що не припиняються, направив на Землю пані Риторику (не богиню, але дуже проникливу і розумну жінку), спорядивши її скринькою зі скарбами, використання яких може допомогти людям розібратися між собою. Риторика зі своїми скарбами опинилася в Сіракузах (острів Сицилія). Мандруючи, Риторика зустріла двох подорожніх — Каракса і Ліссія. Вона звернулася до них із проханням допомогти відчинити скриньку зі скарбами. Коли кришка скриньки була піднята, Риторика і подорожні побачили два предмети: квітку лілії й з обох боків гострий меч. Що б це могло означати? Каракс і Ліссій запитали про це посланницю Всевишнього.
Риторика присіла на камінь, взяла в руки лозинку і намалювала на піску картину, що відтворена в книзі «Міфи стародавнього світу». Ось як виглядає малюнок Риторики:
Завершивши малюнок, вона передала подорожнім стисле Послання Всевишнього, в якому було усього чотирнадцять слів. Послання гласило: «Люди, учіться красиво і зрозуміло говорити; шукайте разючу силу переконання словом. І хай прийде мир у сім’ї ваші».
Отже, лілія — символ краси мови; разючий меч — символ сили переконання. Краса слова і сила переконання — дві сторони майстерності усної мови.
Пройшло кілька років. Риторика, перед тим як покинути Землю, продиктувала Караксу і Ліссію свої думки про красу мови і силу переконання словом. Книга була названа «Риторикою», і з того часу вона подорожує світом як зведення правил і засобів мистецтва привселюдного виступу.
Мистецтвом переконання словом володіли визначні політики, філософи, учені. Видатними серед них були греки Демосфен і Сократ, Платон і Аристотель, римляни Цицерон і Квінтиліан та ін.
Ораторська майстерність не може не привернути увагу студентів — майбутніх юридичних працівників. Причина тому — значущість, що не минає, «скарбів Риторики» у діяльності прокурора, адвоката, судді і будь-якого іншого представника юридичних професій. Останнім часом на прилавках книгарень з’явилося достатньо наукової і популярної літератури з риторики, і студент, який думає про свою майбутню кар’єру, знайде можливість її вивчити.
Розділ 12
ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА
Цивільне право регулює основні економічні й особистіші відносини. Об’єктами цивільних правовідносин є засоби виробництва, предмети споживання, нерухоме майно й інші матеріальні блага, права особистості, її свобода, честь і гідність.
Беручи участь у суспільному виробництві, розподілі, обміні й споживанні, переслідуючи ті або інші життєві цілі, люди здійснюють визначену взаємодію один з одним, вступають у стосунки співпраці або конфронтації, виявляють свої емоційно-вольові особливості. Тобто вся сукупність соціальних відносин між членами суспільства виявляється в сфері цивільних правовідносин. І коли порушуються особисті права людини як у сфері майнових, так і немайнових відносин люди звертаються до цивільного судочинства.
Відомо, що фундаментом соціальних відносин є ставлення людини до речей, майна, власності, що визначає весь побут людського життя. Тому не випадково в усій системі економічних відносин сучасних товаровиробників соціально-психологічні й етичні відносини набувають домінантного значення. У діловому світі розвинутих країн реалізуються такі соціально-психологічні правила і норми взаємодії, як: неприпустимість збагачення за рахунок дій, що суперечать вимогам моральності; правова рівність учасників товарно-грошових відносин; дотримання принципу еквівалентності при товарообміні; свобода прийняття рішень і неухильна відповідальність за їхнє здійснення; відповідальність за заподіяну шкоду та ін. Ця психологія добропорядної людської поведінки викликала до життя відповідні правові закони.
Нині в Україні відбуваються економічні реформи, пов’язані з переходом від адміністративної системи господарювання до ринкових відносин. Безумовно, ці реформи потребують і цивільно-правового регулювання.
§ 1. Деякі психологічні питання цивільно-правового регулювання у сфері економіки
Основною юридичною формою регуляції ринкових відносин є договір. З психологічного погляду договір можна розглядати і як форму міжособистісних відносин, і як форму співвіднесення інтересів і потреб людей, їхніх вольових зусиль.
За своєю суттю договір це:
• оформлення зобов’язальних стосунків між людьми;
• угода сторін, що веде за собою виникнення, зміну і припинення правовідносин, тобто визначених прав і обов’язків його учасників;
• угода, виконання якої забезпечується силою державного примусу.
Як впливає цивільно-правовий договір на діяльність сторін? Він
визначає:
а) порядок дій і засоби їхнього виконання;
б) характер взаємодії партнерів;
в) систему контролю за відповідними діями;
г) мотивацію виконання дій.
Як видно з перелічених положень, цивільно-правовий договір у процесі його виконання має в тому числі й психологічний зміст, обумовлений психологічною структурою людської діяльності.
Коло необхідних умов для укладання найпоширеніших договорів (купівлі-продажу, поставки, перевезення, оренди та ін.) нормативно урегульоване. Проте це не означає, що при укладанні договору й особливо при його виконанні та або інша сторона дотримує головного соціально-психологічного принципу — принципу добросовісності партнерів. У центральній і регіональній пресі наводяться приклади, коли окремі фірми, організації і приватні особи, укладаючи договір, обманюють другу сторону, не виконують цілком або частково умови договору, завдаючи їй матеріальних і моральних збитків. І прикладів таких, на жаль, досить багато. Ось деякі з них.