Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Классические детективы » Зарубіжний детектив
Зарубіжний детектив - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Зарубіжний детектив

Электронная книга - «Зарубіжний детектив». Краткое содержание книги:

До збірки увійшли твори, автори яких показують істинне обличчя буржуазного суспільства, що духовно розкладається.
У романі Р. Стаута розкриваються незаконні методи діяльності ФБР, що тероризує американських громадян, викривається міф про горезвісну «свободу особи» в США.
Про злочинний світ мафії, до якого причетні посадовці урядових установ Італії, розповідається в гостро викривальному творі Л. Шаша.
У романі А. Крісті простежується, як загальна гнітюча атмосфера життя в англійському провінційному містечку стає грунтом для кривавих злочинів.
1 ... 97 98 99 100 101 102 103 104 105 ... 162
Перейти на страницу:

Коли вони вийшли з автобуса, Лаурана не знав, як йому бути: чи то попрощатися з попутницею, чи провести її туди, куди вона збиралася йти. Вони трохи постояли на майдані, а тоді синьйора Луїза, яка протягом усієї подорожі здавалася на диво безтурботною, раптом споважніла і сказала, що вона приїхала сьогодні до районного центру в справі, про яку хоче розповісти йому, Лаурані.

— Я з'ясувала, — сказала вона, — що мій чоловік справді їздив до Рима зустрічатися з тим своїм приятелем-депутатом. І він хотів попросити його якраз про те, про що ви розповіли мені того вечора, пригадуєте? Коли прийшли до мене додому з моїм кузеном, — і на згадку про кузена Луїза майже бридливо скривилася.

— Справді? — спитав Лаурана.

Він страшенно розхвилювався, гарячково гадаючи, з якої б то причини така несподівана відвертість.

— Атож, я це відкрила зовсім випадково, коли вже була втратила надію… Бо після того, що ви мені сказали тоді, я пригадала багато всяких дрібних подій та випадків, які, разом узяті, пояснили для мене те, про що несамохіть довідалися ви. Отож я заходилася шукати, шукати… І нарешті знайшла щоденник, якого мій чоловік вів потай від мене, ховаючи його на полиці, за книжками… Сталося це, коли я вже не сподівалася нічого знайти… Мені раптом заманулося почитати одну книжку, я взяла її з полиці, і там, за книжкою…

— Щоденник, отже, він вів щоденник…

— В одній з отих великих облікових книг, що їх аптеки надсилають лікарям… Починаючи з першого січня, він щодня записував туди по три-чотири рядки своїм нерозбірливим почерком лікаря. Занотовував туди те, що здавалося йому вартим уваги, — здебільшого всілякі випадки з життя нашої малої доньки. Потім, десь на початку квітня, він уперше згадав про людину, яку не називає на ім'я…

— Не називає на ім'я? — з недовірливою іронією перепитав Лаурана.

— Ні, не називав. Але цілком ясно, про кого йдеться.

— А, цілком ясно… — сказав Лаурана з нотками поблажливості в голосі. Мовляв, він не проти підтримати жарт, але зовсім не хоче, щоб його вважали за дурня.

— Настільки ясно, що помилитися неможливо. Ідеться про мого кузена.

Такого Лаурана не сподівався. Він відчув, як йому перехопило подих, і хапнув ротом повітря.

— Я довіряю вам, — провадила синьйора Луїза, — бо знаю, яка дружба, яка прихильність єднала вас із моїм чоловіком. Про це ще ніхто не знає і не повинен знати, поки я не матиму в руках доказів… Якраз сьогодні я й приїхала сюди шукати доказів… Хочу перевірити деякі здогади…

— Але в такому разі… — почав Лаурана.

— Що в такому разі?

Він мало не сказав, що в такому разі вона непричетна до злочину, вона невинна, і він дарма підозрював її. Але тільки почервонів і мовив:

— То ви більше не вірите, ніби вашого чоловіка вбито через те, що йому трапилося бути в товаристві аптекаря?

— Коли по правді, то напевне стверджувати не можу. Проте це не відпадає… А ви?

— Я?

— Ви, мабуть, переконані в цьому?

— Переконаний у чому?

— У тому, що мій кузен причетний до вбивства і що бідолаха аптекар не мав до всього цього жодного стосунку.

— Власне…

— Я прошу вас, не приховуйте в|д мене нічого. Я так потребую вашої допомоги, — з тугою в голосі сказала синьйора Луїза, благально дивлячись йому в очі своїм осяйним поглядом.

— Не можу твердити, що я цілком переконаний. Маю тільки деякі підозри… Дуже серйозні підозри, приховувати не стану… Але ви… Ви справді ладні висунути звинувачення проти свого кузена?

— А чом би й ні? Якщо він винен у смерті мого чоловіка… Але мені потрібна ваша допомога.

1 ... 97 98 99 100 101 102 103 104 105 ... 162
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)