Європейська конвенція з прав людини та кримінальний процес
- Автор: Макбрайд Джеремі
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: К.І.С.
- Жанр: право
Электронная книга - «Європейська конвенція з прав людини та кримінальний процес». Краткое содержание книги:
Для цього наведено витяги з ключових рішень Європейського Суду з прав людини та колишньої Європейської комісії з прав людини стосовно скарг щодо порушень, передбачених Конвенцією прав і свобод, а також щодо порушень, допущених у ході процедур оскарження та інших пов'язаних з кримінальним провадженням процедур.
Витяги з практики Європейського суду важливі не тільки тому, що текст Конвенції сам по собі є дуже загальним для визначення сфери застосування, яку охоплюють її положення, а й тому, що обставини вибраних справ дають уявлення про можливі варіанти застосування згаданих вимог у конкретних ситуаціях.
46. Суд, окрім цього, вважає за необхідне дуже зважено підходити до оцінки тієї наявної в демократичному суспільстві потреби карати журналістів за використання інформації, здобутої через порушення таємниці слідства або порушення професійної таємниці, якщо ці журналісти сприяють публічному обговоренню питань такого великого значення, відіграючи таким чином свою роль «сторожових псів» демократії. Стаття 10 захищає право журналістів розкривати інформацію з питань, що становлять суспільний інтерес, за умови, що вони діють сумлінно, опираються на точну фактологічну основу й надають «надійну і точну» інформацію відповідно до норм журналістської етики ... Заявники в цій справі, як це випливає з їхніх неоспорених тверджень, діяли відповідно до норм, що регулюють їхню журналістську професію, бо ж оскаржена публікація стосувалася не лише предмета, але й достовірності викладених відомостей, наводячи докази їхньої точності та істинності.
48. Суд ... відзначає, що обох авторів оштрафували на 762,25 євро кожного, й до того ж вони мусили спільно виплатити Ж. М. 7622,50 євро на відшкодування моральної шкоди. До відповідальності в цивільно-правовому порядку притягнуто й компанію-заявницю. Однак наказу про знищення чи вилучення накладу книги не видано і публікації не заборонено... Разом із тим, з урахуванням обставин справи, накладення штрафу, щоправда, в досить помірному розмірі, на додаток до рішення про відшкодування збитків, як видається, не були виправдані. Крім того, як Суд не один раз заявляв, що втручання в свободу висловлення думки може справити негативний вплив на користування цією свободою ... — і, щоб звести такий вплив нанівець, не досить, аби штраф мав відносно помірний розмір.
49. Отже, Суд вважає, що рішення проти заявників становило непропорційне втручання в їхнє право на свободу висловлення думок і тому не було необхідним у демократичному суспільстві.
III. ТЯГАР ДОКАЗУВАННЯ
1. Тлумачення сумнівів на користь підозрюваного
«Капо проти Бельгії» (Capeau v Belgium), 42914/98,13 січня 2005 року.
25. ... Суд у зв’язку з цим хотів би відзначити, що в кримінальних справах питання прийняття доказів належить досліджувати загалом в світлі пункту 2 статті 6, і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення ... Отже, доводи Комісії з розгляду скарг на необґрунтоване попереднє ув’язнення не були сумісними з принципом презумпції невинуватості.
2. Презумпції і перекладення тягаря
«Салабіаку проти Франції» (Salabiaku v France), 10519/83, 7 жовтня 1988 року.
30. ...Зрозуміло ..., що відповідні суди намагалися уникнути автоматичного застосування презумпції, закріпленої в частині 1 статті 392 Митного кодексу. Як зауважив у своїй постанові від 21 лютого 1983 року Касаційний суд, вони користувалися своїм повноваженнями щодо оцінки «на основі доказів, представлених [їм] сторонами». З «факту володіння» вони вивели «згодом не спростоване жодним доказом припущення про таку подію, відповідальність за яку не може бути покладена на виконавця правопорушення або настання якої він не міг би уникнути»... Крім того, за словами уряду, національні суди виявили в обставинах справи якусь «ознаку наміру», хоча робити це для засудження заявника закон їх і не зобов’язував.
Звідси випливає, що в цьому випадку французькі суди застосували пункт 1 статті 392 Митного кодексу так, що це не суперечило презумпції невинуватості.
«Фам Гванґ проти Франції» (Pham Hoang v France), 13191/87, 25 вересня 1992 року.
34. ... пан Фам Гванґ ... міг би намагатися довести, що він «діяв через необхідність або внаслідок невідворотної помилки»... Презумпція його відповідальності неспростовною не була ...
35. Більше того, у мотивувальній частині свого вироку ... апеляційний суд, виносячи постанову про винуватість обвинуваченого, не посилався на якусь із оспорюваних норм Митного кодексу, хоча по суті поклав статті 399 та 409 в основу свого висновку про те, що той був «зацікавлений в ухиленні від сплати митних платежів» і винуватий у замахові на митне порушення... Суд чітко виклав обставини арешту заявника і взяв до уваги факти в їхній сукупності...