Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська
- Автор: Бура Дар’я, Красовицький Олександр
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-9500-8
- Жанр: Роман, новелла
Электронная книга - «Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська». Краткое содержание книги:
Сухі інформаційні рядки зведень проілюстровані свідченнями безпосередніх учасників подій, процитованих з книг-хронік, що вийшли раніше у видавництві «Фоліо». Долучені спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, про новітніх героїв, хто заплатив найдорожчу ціну за спокій і добробут українців.
Ця книга — нагадування світовому суспільству про те, що російсько-українська війна триває, і не можна забувати про тих, хто зі зброєю в руках фактично захищає благополуччя Європи.
Перший том «Від Майдану до Іловайська» тритомника «Хроніка війни. 2014—2020» охоплює період з кінця лютого 2014 року до перших днів вересня 2014 року.
• У Херсоні проходить багатотисячний мітинг за цілісність України.
На головній площі міста зібралося понад дві тисячі осіб. Люди обурені діями президента Російської Федерації Володимира Путіна, який вирішив ввести на територію Криму озброєні сили РФ. Мітингувальники виступають за соборність і цілісність України.
Сьогодні Херсонська обласна рада засудила сепаратизм і підтримав територіальну цілісність України.
• В Україні стартувала операція «Кордон».
З метою недопущення в’їзду в Україну з території РФ організованих груп, окремих осіб, які можуть брати участь в заходах екстремістського характеру на території України, перевезення зброї, боєприпасів, вибухових речовин на східній ділянці кордону, розпочато операцію «Кордон», в якій беруть участь Державна прикордонна служба Україна (ДПСУ), МВС і СБУ.
• Місія ОБСЄ в Україні вже почала працювати в Криму незважаючи на повідомлення про те, що її членів не пускають в автономію.
• Міністр оборони РФ Сергій Шойгу назвав «нісенітницею» і провокацією численні фото і відео доказів присутності російських солдатів і військової техніки в Криму.
• Російський глава Міністерства закордонних справ Сергій Лавров відмовився зустрічатися в Парижі зі своїм українським колегою Андрієм Дещицею.
Про це повідомив прес-секретар міністра закордонних справ Марчін Войцеховський на своїй Твіттер-сторінці. «Неможливо сьогодні посадити в Парижі керівників МЗС Росії і України за одним столом. Відмовилася Росія», — розповів представник з посиланням на міністра МЗС Польщі Радослава Сікорського.
• «Проросійські активісти» повторно захопили Донецьку ОДА під вигуки «Росія!» і «Беркут!»
• Російські бойові кораблі заблокували корвет «Луцьк» у Севастополі і вимагають здатися. Про це повідомили в прес-службі ВК «Наступ».
«Судно стоїть в пункті постійної дислокації в місті Севастополь», — повідомив командир корвета Сергій Макєєв. За його словами, їх блокують бойові кораблі Чорноморського флоту Росії і допоміжні судна. Вони перекрили вихід з бухти, а тому виїхати з місця дислокації моряки не можуть. Екіпаж налічує дев’яносто чоловік. Моряки на корветі з Луцька та інших регіонів України.
Сергій Макєєв запевняє, що ніяких непорозумінь на кораблі немає. Однак, екіпаж постійно провокують, на його членів чинять психологічний тиск чужаки.
• «Гетьман Сагайдачний» прибув до Одеси.
«Особовий склад готовий до виконання завдань керівництва Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил України», — заявили в Міноборони.
• Дві тисячі жителів Дніпропетровська вийшли на антивоєнний мітинг на підтримку кримчан і українських військових в Криму.
В руках вони тримали державні прапори України, плакати з написами «Путін — це Гітлер. Кінець відомий»,« Ні війні» і т. п. і скандували «Слава воїнам ВМС України в Криму».
6 березня 2014 року
• Андрій Курков «Щоденник Майдану та війни»
[Шостого березня. Київ] Черговий ранок без війни. Страшно подумати, що ці слова можуть утратити сенс завтра або післязавтра. Але сьогодні в Києві тихо. Всі поспішають у своїх справах. Водії стали набагато ввічливішими один до одного. Вони й раніше не були у нас агресивними, але нині ця ввічливість відчувається по-особливому. Я теж, поки везу дітей до школи, зупиняюся раз у раз, аби пропустити машину, що виїздить із маленької вулички або розвертається з порушенням правил. Що таке порушення правил дорожнього руху під час порушення всіх правил нормального життя?!
Діти тепер охоче ідуть до школи. Їм тепер є що обговорювати з однокласниками. Вони уважніше стежать за новинами і з захватом переказують одне одному, як український офіцер Юлій Мамчур і його солдати, всі без зброї, пройшли на захоплену російськими військовими територію українського аеродрому Бельбек, незважаючи на влаштовану російськими військовими попереджувальну стрільбу. Вони розповідають і про те, як капітан українського військового корабля «Тернопіль» у відповідь на вимогу російського адмірала здатись і роззброїтися відповів фразою: «Росіяни не здаються», — і пояснив російському адміралу, що він, капітан Ємельянченко, етнічний росіянин і що половина команди корабля теж етнічні росіяни. Адмірал пішов ні з чим.
Я теж росіянин. Етнічний росіянин, який з дитинства живе в Києві. За різними даними, в Україні мешкає від 8 до 14 мільйонів етнічних росіян, і слово «росіянин» не викликає в етнічних українців агресії або злісного блиску в очах. Першим на українську землю прийшов мій дід 1943 року. Він загинув у боях за визволення Харкова і похований у братській могилі біля залізничної станції Валки неподалік від цього міста. Він загинув, борючись із фашистами, а тепер я чую слово «фашист», сказане або написане на мою адресу тому, що виступаю проти окупації України армією Путіна, тому, що я виступав і виступаю проти тотальної корупції, яку організував утікач-президент Янукович зі своїм кланом, тому, що я хочу, аби в країні, де я живу, існувало верховенство права. Ні, я не політичний діяч, я не вступав і не збираюся вступати в одну чи іншу політичну партію. Я просто громадянин своєї держави.