Застосування законодавства про погашення і зняття судимості (судова практика)

Приклад другий: Вироком місцевого суду від 12.12.2007 р. Ч. було засуджено за ч. 2 ст. 186 КК до 5 років позбавлення. На підставі ст. 104 КК його було звільнено від відбування покарання. Верховний Суд України змінив рішення суду. Із матеріалів справи вбачається, що Ч. визнано винним у тому, що 11.11.2007 р. він повторно відкрито викрав майно у П. на суму 25 грн. Кваліфікація дій Ч. судом є неправильною, оскільки 14.08.2007 р. апеляційним судом на підставі п. «а» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 р. Ч. був звільнений від призначеного покарання. Відповідно до ч. 3 ст. 88 КК особи звільнені від покарання, у тому числі і на підставі амністії, визнаються такими, що не мають судимості. За таких обставин необхідно виключити із вироку кваліфікуючу ознаку — вчинення злочину повторно, а його дії перекваліфікувати з ч. 2 на ч. 1 ст. 186 КК [44].

Приклад третій: Кіровський районний суд м. Дніпропетровська засудив Д. за ч. 2 ст. 190 КК (за ознакою повторності) на 2 роки позбавлення волі. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області дії Д. перекваліфіковані на ч. 1 ст. 190 КК і покарання пом’якшено через те, що засуджений за попереднім вироком підпадав під дію п. «б» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 31 травня 2005 р. та підлягав звільненню від покарання [45].