Місто Страшної Ночі (збірка)
- Автор: Киплинг Редьярд Джозеф
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Піраміда
- ISBN: 978-966-441-222-0
- Переводчик: Юрій Лісняк
- Жанр: Классическая проза
Электронная книга - «Місто Страшної Ночі (збірка)». Краткое содержание книги:
Бог свідок, я й на думці не мав ламати дитині забавку; проте того самого вечора, прогулюючись по садку, ненароком розтоптав і нагідки, й вал, і черепки з мильниці, — одне слово, знівечив усе так, що й не поправиш. А вранці побачив там Мухаммед-Діна, що тихо плакав над руїною, якої я наробив. Хтось суворо сказав, що сахіб розсердився за таке неподобство в садку, дуже лаявся і сам розкидав усе. Мухаммед-Дін з годину прибирав рештки піщаного валу та черепочки, і коли я вернувся зі служби, сказав мені своє «шалам, тахібе» зі сльозами на очах і з винуватим виразом. Я розпитався, в чому річ, а тоді через батька переказав Мухаммед-Дінові, що з моєї особливої ласки він може бавитись у садку, як йому захочеться. Тоді малий повеселішав і заходився розмічати на землі план споруди, що мала затьмарити розтоптану.
Кілька місяців це пухкеньке диво тихо оберталося по своїй орбіті в рицинових кущах і піску, невтомно будуючи пишні палаци з викинутих на смітник зів’ялих квітів, гладеньких круглих камінців, скляночок та пір’я — добутого, мабуть, на моїй пташарні. — весь час у самоті, весь час щось муркочучи само до себе.
Якось я нишком підкинув до останньої з його споруд строкату морську черепашку і став чекати, що тепер Мухаммед-Дін, використавши ту черепашку, збудує щось особливо величне. З годину він міркував над планом, і ось його мугикання залунало, як пісня тріумфу. Він почав креслити на піску. Палац справді мусив вийти казковий — два ярди завдовжки і ярд завширшки. Але він так і не був збудований.
Другого дня я не побачив на алеї Мухаммед-Діна й не почув його вітання: «Толам, тахібе!» І це стривожило мене, бо я вже звик до того вітання. А ще через день Імам-Дін сказав мені, що дитина трохи занедужала, і попросив хініну. Я дав йому ліки й покликав лікаря-англійця.
— Ні крихти витривалості в цих пуцьверінків, — сказав лікар, виходячи з Імам-Дінового помешкання.
Через тиждень — хоч я дорого дав би, щоб цього не сталось — я зустрів Імам-Діна на дорозі до мусульманського кладовища. Поруч нього йшов іще якийсь чоловік; а Імам-Дін ніс на руках згорток у білій полотнині — все, що лишилось від Мухаммед-Діна.
Втеча Білих гусарів