Долина богів. Історії з Кремнієвої долини

У Пітера Тіля різкі риси обличчя, жвава міміка та невимушені манери. Того дня, як і більшість днів, він був одягнений у пошиті на замовлення джинси, теніску та кеди. Він звик до публічних промов, тому говорить упевнено і виразно, не акцентуючи на багатьох супереч­ливих моментах. Він вважає відмову від університетської освіти цілком логічним кроком.

Його, як і багатьох людей у кімнаті — від айтішників-керівників до честолюбних стипендіатів — ви не знайдете серед пліткарів на коктейль-вечірках Манхеттена. Вони не почуваються вільно в товаристві і не полюбляють ввічливі беззмістовні балачки. Дехто з них сором’язливий. Марк Цукерберг, наприклад, насправді не в захваті від порожніх розмов. Навіть якщо він і приходить на вечірку, то охоче розмовляє з давнім другом або з людиною, яку вважає унікальною чи дуже розумною. Соціальні барометри насправді не означають нічого.

Після промов Тіля іноді запитували, чи вважає він, що в Кремнієвій долині високий відсоток людей із синдромом Асперґера. Він назвав цей розлад і його ознаки чи не єдиним способом, яким красномовні й соціально адаптовані типи спромоглися описати людей, яких не здатні зрозуміти. Він навіть не вірить в аутичний спектр або низку розладів, що можуть бути варіаціями соціальних відхилень, симптоматичних для аутизму та Асперґера. Фактично, згідно з DSM-5[9], синдром Асперґера та розлади аутичного спектру показано більшою мірою як розлади соціального штибу, що можуть спричинити, серед інших хвороб, проблеми в навчанні, розумову відсталість, синдром загальної тривожності і синдром Туретта.

Проте в Кремнієвій долині така поведінка була Асперґерським шиком. Обираючи між двома інженерами з однаковим набором навичок, роботодавці часто без роздумів надають перевагу тому, хто затинається, аніж красномовному. Деякі роботодавці неофіційно шукають працівників, сором’язливих у товаристві. Рекрутери вважають, що вони схильні до вищої продуктивності.

Тіль ніколи не був прихильником культури коктейльних вечірок. Він не любить говорити на світські теми, як-от погода чи відпустка, просто щоб підтримати розмову. Його нехіть до цього спонукала людей думати, що він сором’язливий. Тіль явно спроможний розмовляти про погоду. Він просто не розуміє, чому має витрачати у такий спосіб свій час. Розмовляючи на теми, які його цікавлять, Тіль проявляє неабияку харизматичність, як і Джон Бернем. У перші кілька хвилин підліток комунікабельний та енергійний, але вже через десять хвилин стає зрозуміло, що він, зрештою, не надто бажає змінювати теми або розмовляти про те, як хтось провів свій день.