Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
Гімн - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Гімн

Электронная книга - «Гімн». Краткое содержание книги:

Велегранна спадщина Івана Франка — всебічно обдарованого письменника-мислителя, життєтворчість якого становить цілу епоху в культурній та політичній історії України, — належить до золотого фонду світової літератури. Художньо довершені, тематично розмаїті й філософічно глибокі «ізмарагди» його поезії й досі зберігають свою пекучу актуальність та естетичну привабливість. Живе, огненне Франкове слово промовляє «до всіх народів і до всіх віків», у тім числі й до сучасного читача, голосом людської туги і віри — «віри в силу духа».
1 2 3 4 5
Перейти на страницу:

Іван Франко

ГІМН

Гімн

Замість пролога
Вічний революціонер — Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, — Він живе, він ще не вмер. Ні попівськiї тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело.
Він не вмер, він ще живе! Хоч від тисяч літ родився, Та аж вчора розповився І о власній силі йде. І простується, міцніє, І спішить туди, де дніє; Словом сильним, мов трубою, Міліони зве з собою, — Міліони радо йдуть, Бо се голос духа чуть.
Голос духа чути скрізь: По курних хатах мужицьких, По варстатах ремісницьких, По місцях недолі й сліз. І де тілько він роздасться, Щезнуть сльози, сум нещастя, Сила родиться й завзяття Не ридать, а добувати Хоч синам, як не собі, Кращу долю в боротьбі.
Вічний революціонер — Дух, наука, думка, воля — Не уступить пітьмі поля, Не дасть спутатись тепер. Розвалилась зла руїна, Покотилася лавина, І де в світі тая сила, Щоб в бігу її спинила, Щоб згасила, мов огень, Розвидняющийся день?

«Догорають поліна в печі,..»

Догорають поліна в печі, Попеліє червоная грань... У задумі сиджу я вночі І думок сную чорную ткань.
І коли ж то той жар догорить, Що ятриться у серці мені? І чи скоро-то горе згасить В моїм мізку думки огняні?
Ох, печуть і бушують вони! Гризе душу й морозить нудá! Кров кипить, і нутро все в огні — Вколо ж мур і неволя бліда.
Я боротись за правду готов, Рад за волю пролить свою кров, Та з собою самим у війні Не простояти довго мені.

«Не покидай мене, пекучий болю,..»  

Не покидай мене, пекучий болю, Не покидай, важкая думо-муко Над людським горем, людською журбою!
Рви серце в мні, бліда журо-марюко, Не дай заснуть в постелі безучастя — Не покидай мене, гриже-гадюко!
Не дай живому в домовину класться, Не дай подумать ані на хвилину Про власну радість і про власне щастя,
Докіль круг мене міліони гинуть, Мов та трава схне літом під косою, І від колиски аж по домовину
Жиють з бідою, наче брат з сестрою, — Докіль життя тяжким нас давить валом, На пні ламає силою страшною,
Докіль ще недосяглим ідеалом Для міліонів ситість, тепла хата, — Докіль на лицях сльози, ніби ралом,
Борозди риють, доки зимна крата Тюремна руки путає робучі, Мруть з голоду бездомні сиротята,
Пишаються під небом ті блискучі Гнізда розпусти, зопсуття й обмани І світ заражують, докіль могучі
«Стовпи» отруту ллють в народні рани, Думки кують, для прихоті своєї Люд трупом стелють люті тамерлани!
Ох, загніздись на дні душі моєї, Важкая думо! Сильними кліщами Стискай те серце, скоро б від твоєї
Схибнув я стежки! Нóчами і днями Шепчи над вухом: «Ти слуга нещасних! Працюй для них словами і руками Без бáжань власних, без вдоволень власних!»

Моя любов

Вона так гарна, сяє так Святою чистою красою, І на лиці яріє знак Любови, щирости, спокою.
Вона так гарна, а проте Так нещаслива, стілько лиха Знесла, що квилить лихо те В її кождіській пісні стиха.
Її пізнавши,чи ж я міг Не полюбить її сердечно, Не відректися власних втіх, Щоб їй віддатись доконечно?
А полюбивши, чи ж би міг Я Божую її подобу Згубити з серця, мимо всіх Терпінь і горя аж до гробу?
І чи ж перечить ся любов Тій другій а святій любови До всіх, що ллють свій піт і кров, До всіх, котрих гнетуть окови?
Ні, хто не любить всіх братів, Як сонце Боже, всіх зарівно, Той щиро полюбить не вмів Тебе, коханая Вкраїно!
1 2 3 4 5
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)