Гуси-лебеді летять

Автобіографічна повість Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять» зображує нелегке дитинство хлопчика Михайлика, у якого не було навіть чобіт. Але це зовсім не завадило йому відчувати радість життя, помічати красу навколишньої природи, бути добрим і милосердним, поважати хліборобську працю українського села. З великою любов'ю згадує український радянський письменник своїх рідних - батька, матір, діда з бабусею. Саме від них він отримав перші уроки людяності, відчуття прекрасного, здатність до мрії, почуття гумору і проніс їх через усе своє життя.