Суперагент 000 - таємниця золотого кенгуру

У мене часто запитують — звідки взявся Суперагент 000 Гриць Мамай? І я розповідаю, що в дитинстві страшенно любила пригодницькі книжки. Кінофільми мені теж подобалися, але в них все вже було готове, а книжкових героїв я могла уявляти по-своєму. І, звичайно, переживати усі ті шалені пригоди й фантастичні мандрівки так, ніби все це було зі мною. Згодом історії почали складатися у мене в голові самі собою. Ось, наприклад, ідеш вулицею, а назустріч тобі якась огрядна тітонька, чи дідусь у смішних окулярах, чи білий бультерєр з рожевим писком. І раптом в уяві виникає картинка, і ти вже точно знаєш, що трапиться з твоїми героями.
У дитинстві та юності я захоплювалася східними двобоями, бо вірила, що часом за добро треба битися. А коли зрозуміла, що сама з усім не впораюся, то вирішила, що створю непереможного супергероя, який вже точно здолає всіх ворогів і відстоїть добро в цілому світі. А щоб Суперагент 000 не був схожий на пам’ятник, я трошки з нього посміялася. Бо вважаю, що людина, котра надто серйозно ставиться до себе і не вміє подивитися на світ з усмішкою, стає нудною і лютою. А ще мені дуже хотілося, щоб усім, хто читатиме «Суперагента 000», було весело!
Леся Воронина